-1 Київ
В Україні ситуація розвивається за власною кризовою логікою, а зусилля владних інституцій для подолання проблем дають ефект із тривалим "лагом" і переважно є запізнілими, заявила у своєму блозі на сайті "Цензор.НЕТ" політтехнологиня SIC Group Ukraine Катерина Одарченко. Вона вважає, що причина – в хаотичній і непродуманій кадровій політиці влади.
"Скандал із хабарями щодо кадрових призначень, яких вимагав брат глави Офісу президента України Андрія Єрмака, є показовим. Нещодавні відставки кількох посадовців, які були призначені на свої посади місяць тому, також засвідчують той факт, що кадрова політика є непродуманою і ситуативною. Наприклад, Ігор Уманський приступив до роботи міністром фінансів 5 березня, а вже 30 березня був звільнений із цієї посади без пояснення причин та обґрунтування. Напевно, це абсолютний антирекорд тривалості роботи міністра українського уряду в умовах, коли країна перебуває у складній фінансовій ситуації і перманентно в середовищі експертів точаться розмови про ймовірність дефолту", – підкреслила політтехнологиня.
Експертка зазначила, що від початку цього року призначили вже третього міністра охорони здоров'я, – тимчасом як у країні оголошено карантин.
Вона вважає, що президент Володимир Зеленський для багатьох громадян був символом надій на встановлення справедливості й нову якість держуправління, але призначені ним люди не продемонстрували ефективності та користі державі.
"Кадрова політика в Україні повністю провалена, оскільки люди, призначені на ключові посади, не мають необхідних компетенцій. Результати ми можемо бачити на кількох яскравих прикладах", – написала Одарченко та перерахувала п'ять головних кадрових помилок влади.
"Руслан Рябошапка за час своєї каденції на посаді генерального прокурора не забезпечив обіцяних доказових розслідувань щодо корупціонерів для передачі справ до суду. У результаті обіцянки про те, що весна прийде і корупціонери будуть ув'язнені, залишилися гучними прокламаціями. Руслан Рябошапка також обіцяв реформувати прокуратуру. Не зроблено абсолютно нічого. Натомість колишній генпрокурор загруз у непродуктивних політичних протистояннях", – заявила вона.
Експрем'єр-міністр Олексій Гончарук обіцяв протягом п'яти років збільшити ВВП країни на 40% і залучити $50 млрд зовнішніх інвестицій, але не зміг забезпечити надходження до державного бюджету 2019 року, продовжила авторка.
"У результаті дефіцит надходжень до бюджету в минулому році становив понад 50 млрд грн. Він і міністри його уряду показали себе чемпіонами із професійної некомпетентності. Серед "здобутків" уряду Гончарука – значний спад в економіці, підсаджування на "фінансову голку", яку дехто вважає фінансовою пірамідою ОВДП (облігації внутрішньої держпозики. – "ГОРДОН"), нульова готовність до запобігання і протистояння епідемії коронавірусу, неспроможність прогнозувати розвиток подій навіть на короткостроковому горизонті", – написала Одарченко.
Ще однією помилкою експертка вважає призначення глави Офісу президента Андрія Богдана, який, за її оцінкою, став генератором більшості політичних скандалів.
"Наприклад, незграбна спроба звільнити голову Київської міської державної адміністрації Віталія Кличка у липні 2019 року з використанням Кабміну Володимира Гройсмана, який уже фактично завершував каденцію, виявилася настільки юридично безграмотною, що завдала непоправних репутаційних втрат дипломованому юристу Богдану. Виявилося, що президент України не може звільнити голову КМДА, який є обраним киянами міським головою. І навіть Конституційний Суд України із цього приводу давав спеціальні роз'яснення, ще коли мером Києва був Олександр Омельченко. Подання на звільнення Кличка уряду Гройсмана, яке фактично вже готувалося на вихід, залишилося взагалі без розгляду. На мою думку, з багатьох різних причин Андрій Богдан став найбільшим репутаційним провалом особисто для Володимира Зеленського", – заявила авторка блогу.
Ексміністерка охорони здоров'я Зоряна Скалецька не впоралася зі своїми обов'язками керівника громадської системи охорони здоров'я з організації протидії епідемії коронавірусу, переконана Одарченко.
"Вона й очолюване нею міністерство мали стати першим форпостом для запобігання поширенню хвороби – хоча б на невеликому плацдармі, до підходу основних сил. Замість рішучих і професійних дій керівника ми бачили незграбний піар на кшталт самоізоляції в Санжарах", – нагадала вона.
На думку політтехнологині, невдалим рішенням було і призначення головою Київської обласної державної адміністрації Олексія Чернишова.
"Схоже, що глава держави обрав Київську область у якості полігону для своїх найбільш невдалих кадрових рішень. Перший керівник КОДА за каденції нинішнього глави держави Михайло Бно-Айріян за час свого перебування на посаді пальцем об палець не вдарив і пішов, тому що йому просто набридло. Олексій Чернишов теж нічого не робив, але використовував час продуктивніше: став людиною відомого бізнесмена Ігоря Коломойського. І потім за квотою Єрмака – Коломойського був призначений в уряд Дениса Шмигаля на посаду міністра розвитку громад і територій. З огляду на його попередні "досягнення" можна собі уявити, як він їх повторить – тільки тепер уже в масштабі не одного регіону, а всієї країни", – прогнозує Одарченко.
Вона вважає, що така кадрова політика не може привести до якісних результатів, а країні сьогодні необхідні інституційний розвиток політичного середовища й відповідальність політичних сил перед суспільством за делегованих управлінців.
