+14 Київ
Верховна Рада на засіданні 11 вересня підтримала в першому читанні законопроєкт №1029 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції".
Документ підтримало 283 нардепи.
Законопроєкт 29 серпня подав до парламенту президент Володимир Зеленський і визначив його як невідкладний.
Проєкт закону передбачає, що керуватиме діяльністю Нацагентства з питань запобігання корупції одноосібно голова, якого призначає і звільняє Кабінет Міністрів. Наразі керівництво колегіальне, до керівного органу належить п'ятеро осіб.
Відповідно до законопроєкту, голову агентства призначатимуть на чотири роки, одна й та сама людина не зможе обіймати цю посаду двічі поспіль. Голова агентства зможе призначити трьох заступників. За його рішенням може бути створено не більше ніж шість територіальних органів НАЗК, територія діяльності яких може не збігатися з адміністративно-територіальним поділом країни.
Законопроєкт передбачає створення уповноважених підрозділів щодо запобігання та виявлення корупції в Офісі президента України, апараті Верховної Ради України, секретаріаті Кабміну, апаратах Ради національної безпеки і оборони, Рахункової палати, Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, Конституційного Суду, Національного банку, апаратах та територіальних органах міністерств, на державних підприємствах, у місцевих радах, адміністраціях тощо.
Окрім того, Зеленський пропонує змінити перелік посадових осіб, які зобов'язані подавати електронні декларації. Із цією метою він просить внести поправки до закону про запобігання корупції. Його дію глава держави хоче поширити на посади в Офісі президента України, на які він призначає і з яких звільняє, а також на посади працівників патронатної служби і на помічників суддів. Декларації глави Офісу президента, першого заступника і заступника підлягатимуть обов'язковій цілковитій перевірці НАЗК як декларації посадових осіб, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище.
До того ж пропонують зобов'язати подавати декларації осіб, які працюють у сфері оперативно-розшукової, розвідувальної, контррозвідувальної діяльності, якщо їх призначає та звільняє президент актами без грифа секретності. Також, на думку автора проєкту, необхідно зобов'язати подавати е-декларації кандидатів у народні депутати.
Із переліку декларантів Зеленський пропонує виключити іноземців-нерезидентів, які є членами наглядових рад державних банків або підприємств, а також громадських активістів-антикорупціонерів.
Кабінет Міністрів створив Національне агентство з питань запобігання корупції в березні 2015 року. Агентство серед іншого займається аналізом електронних декларацій про доходи державних службовців. Запровадження електронного декларування було однією з вимог Європейського союзу для реалізації безвізового режиму з Україною.
Тодішній глава представництва Європейського союзу в Україні Хюг Мінгареллі заявив у січні 2018 року, що НАЗК потрібно перезапустити, оскільки воно не в змозі виконувати покладені на нього функції.
23 березня 2017 року Верховна Рада проголосувала у другому читанні і в цілому законопроєкт, який зобов'язав членів громадських організацій із 2018 року подавати електронні декларації. 27 березня президент України Петро Порошенко підписав зміни до закону про е-декларації. Вони набули чинності 30 березня 2017 року.
Цю норму критикували західні партнери України. У США запропонували відкликати "каральний закон", але Рада так і не скасувала його.
Конституційний Суд України 6 червня 2019 року визнав неконституційним запровадження електронного декларування для громадських активістів.
