-2 Київ
Відновлювати подавання води Північно-Кримським каналом на окупований півострів не можна, заявив у своєму Facebook лідер виборчого об'єднання "Сила права" Андрій Сенченко.
Так він відреагував на слова радника президента України Володимира Зеленського з економічних питань Данила Гетманцева, який в інтерв'ю ATR заявив: "Особисто я вважаю, що, перекриваючи водопостачання окупованим територіям, ми шкодимо людям, які є нашими громадянами. Мені здається, що це не той метод, який потрібно використовувати для відновлення контролю за нашими територіями".
Сенченко зазначив, що кожного року неоголошеної війни Росії проти України "абсолютно випадково" з'являються персонажі, які порушують синхронно з окупантами тему відновлення подавання дніпровської води у Крим.
"І кожного разу ці ініціативи супроводжують слиняві маніпуляції на тему українських громадян, які страждають в окупації від спраги. У відповідь наведу лише кілька цифр. Українське населення Кримського півострова, без окупаційних військ і приїжджих колонізаторів, становить трохи більше ніж 2 млн осіб. Фізіологічна норма споживання води в цій кліматичній зоні – 46 м³ на людину на рік, у розрахунку на все місцеве населення – приблизно 100 млн м³. Водночас, згідно з багаторічними (більш ніж 30 років) спостереженнями гідрологів, Крим у вигляді поверхневих стоків має в середньому 1 млрд м³ води на рік. Ще приблизно 500 млн м³ за умови раціонального використання можуть давати підземні джерела. Отже, Кримський півострів має поновлювані водні ресурси, які в п'ятнадцять разів перевищують потреби населення", – пояснив політик.
Він підкреслив, що для збору, очищення і подавання цієї води на потреби населення необхідно витрачати суми, що вимірюються сотнями мільйонів доларів, оскільки, згідно з IV Женевською конвенцією про захист цивільного населення під час війни, обов'язок забезпечення життєдіяльності населення на окупованій території покладено на окупаційну державу.
"Що ж стосується води для потреб економіки півострова, захопленого військовою силою, то наше завдання якраз і полягає в тому, щоб мінімізувати доходи окупантів на цій території і зробити утримання захопленого півострова непосильним для агресора. За весь час війни перекриття Північно-Кримського каналу стало найефективнішою з погляду впливу на ворога невоєнною операцією, здійсненою Україною. Такі невоєнні методи в поєднанні з міжнародними економічними санкціями та юридичним тиском на державу-агресора є реальною альтернативою воєнному вирішенню завдання звільнення окупованих територій", – зазначив Сенченко.
Політик додав, що саме такі заходи допомагають зберегти життя солдатів і мирних громадян на Донбасі.
"Спеціально для чергових ініціаторів відновлення подавання дніпровської води хочу підкреслити, що недоотримані доходи й додаткові витрати окупантів у Криму безпосередньо знижують їхню здатність до продовження активних воєнних дій на Донбасі. Кожен окупаційний карбованець, вимушено витрачений на утримання захопленого Криму, уже не буде витрачено на вбивство наших солдатів і мирних громадян на Донбасі", – заявив він.
Сенченко розповів, що відновити водопостачання Криму з України намагалися не раз, зокрема і за хабарі.
"Навесні 2014-го за відновлення подавання води у Крим пропонували хабар у розмірі $20 млн. Тільки оприлюднення цієї інформації змусило стихнути охочих нажитися на війні. Але, як з'ясували, ненадовго. Чергову спробу було зроблено наприкінці квітня 2014-го, коли тоді ще віцепрем'єр-міністр регіонального розвитку та будівництва [Володимир] Гройсман затвердив протокол наради, у якому зафіксовано доручення міністрам і керівникам відомств негайно відновити подавання води на окупований півострів. Зупинити ці зусилля вдалося тільки за допомогою крику та слів-паразитів. Місяцем пізніше аксьоновська банда, поставлена [президентом РФ Володимиром] Путіним керувати Кримом, за посередництва одного колишнього нардепа спробувала налагодити спільний бізнес із "патріотами" з Кабміну. Саме тоді з'явилося доручення прем'єр-міністра України [Арсенія] Яценюка "опрацювати можливість створення на базі Північно-Кримського каналу акціонерного товариства"! Ситуацію знову врятував розголос злочинних планів", – написав Сенченко.
Він переконаний, що питання подавання води у Крим стосується не грошей, а життів людей і повернення окупованих територій.
"А на завершення – про наших громадян у Криму. Безумовно, перекриття Північно-Кримського каналу створило проблеми, але, очевидно, не критичні для життя. Нам усім потрібно пам'ятати, що триває війна, і агресор окупував частину нашої спільної країни, яку ми як громадяни зобов'язані захищати. Тисячі українських громадян зробили це ціною свого життя, десятки тисяч дістали поранення й каліцтва, сотні тисяч і далі ризикують собою. На цьому тлі терпляче ставлення кримчан до проблем, викликаних перекриттям каналу, – їхній посильний внесок у перемогу над агресором та звільнення українського Криму", – підсумував голова "Сили права".
Україна забезпечувала через Північно-Кримський канал до 85% потреб Криму у прісній воді. Після анексії Криму РФ навесні 2014 року Київ припинив подавати воду на півострів. У квітні 2017 року кримська влада запевняла, що їй вдалося повністю подолати цю проблему, але, як повідомляли експерти виданню "Крим.Реалії", ця інформація не відповідає дійсності. За даними видання, у Криму поки не знайшли альтернативи постачанню дніпровської води, крім масштабного викачування підземних вод.
У серпні 2018 року після викидів в атмосферу в районі заводу "Кримський титан" окупаційна влада зв'язалася з керівництвом Херсонської області і просила воду нібито для покриття кислотонакопичувача заводу. Українська влада перевірила версію про кислотонакопичувач і з'ясувала, що він не є джерелом викидів. Води Криму не дали.
Громадська організація "Сила права" із 2014 року працює над відшкодуванням збитків, завданих російською збройною агресією. Голова руху Сенченко – уродженець Криму, народний депутат України V, VI і VII скликань, донедавна – соратник голови "Батьківщини" Юлії Тимошенко.
На початку червня організація "Спільна справа" Олександра Данилюка й "Сила права" Сенченка оголосили, що домовилися про спільні дії на виборах і принципи, навколо яких формуватимуть політичне об'єднання: Росія є агресором, пріоритет для України – євроінтеграція і НАТО, головний критерій ефективності держуправління – індекс щастя ООН.
