Кількість антикорупційних суддів, які можуть з'явитися в Україні у разі ухвалення законодавства про антикорупційні палати при чинних судах, буде занадто великою. Про це в ефірі каналу "Прямий" сказав директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник.
За його словами, влада "боїться" створювати антикорупційний суд.
"Зараз є певні спроби спекуляцій на цю тему. І одна з цих спекуляцій – і навіть назвав би це обманом – це створення антикорупційних палат... Для того, щоб запустити антикорупційний суд, потрібно приблизно 80–100 суддів у всіх трьох інстанціях. Якщо ми говоримо про антикорупційні палати, найголовніша проблема зараз не в апеляційній, не в касаційній інстанції, а саме у створенні першої інстанції, яка саме і буде розглядати ці справи", – сказав він.
На думку Ситника, створення антикорупційних палат – "нереальний проект".
"Те, що пропонують з палатами – це ті ж судді, яких ми майже кожного дня затримуємо за отримання хабарів, просто будуть названі антикорупційними суддями і будуть слухати ці справи. Але якщо навіть зробити попередні підрахунки, 27 апеляційних судів, якщо створити ці палати... Мінімальний склад цієї палати – це п'ять осіб. 27 на п'ять – це вже 135 суддів антикорупційних. І це тільки в апеляційних судах. Якщо ми кажемо про суди першої інстанції, то їх усього 450 в Україні. Знову ж таки, потрібно щонайменше п'ять осіб, для того, щоб забезпечити правосуддя в цих справах. Це просто нереальний проект, і така кількість антикорупційних суддів просто не потрібна Україні", – заявив директор НАБУ.
30 вересня 2016 року набули чинності конституційні зміни в частині правосуддя та новий закон "Про судоустрій і статус суддів", який парламент ухвалив 2 червня. 13 липня президент України Петро Порошенко підписав закон.
Згідно із законом, передбачено створення Вищого антикорупційного суду (ВАКС), який розглядатиме окрему категорію справ, підслідних антикорупційному бюро. Водночас дата початку функціонування антикорупційного суду в законі не прописана.
Створення спеціалізованого антикорупційного суду є одним із зобов'язань, які Україна взяла на себе перед своїми міжнародними партнерами – Європейським союзом та Міжнародним валютним фондом.