+5 Київ
Центральній виборчій комісії України надали додаткову інформацію, необхідну під час вирішення питання про реєстрацію кандидатом у народні депутати ексглави Адміністрації Президента Віктора Януковича Андрія Клюєва. Про це 3 липня повідомила пресслужба управління спецрозслідувань ГПУ у Facebook.
В управлінні спецрозслідувань заявили, що 21 липня 2019 року у відповідь на запит ЦВК передали обґрунтовану інформацію про кримінальні провадження щодо Клюєва, якого підозрюють у скоєнні низки економічних правопорушень і злочинів, пов'язаних із незаконним перешкоджанням проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій під час Революції гідності.
"З урахуванням вимог ст. 222 КПК України ЦВК поінформовано про хід розшуку підозрюваного та про наявні та достатні докази постійного проживання Клюєва в період 2014–2019 років на території Російської Федерації, а також відсутності даних про таке проживання на території України", – підкреслили у відомстві.
В управлінні спецрозслідувань зазначили, що ЦВК всупереч об'єктивним даним слідства 2 липня ухвалила рішення про реєстрацію Клюєва кандидатом у народні депутати України.
"У зв'язку із цим 3 липня управлінням спеціальних розслідувань до ЦВК скеровано додаткову розширену інформацію із зазначених питань та надано копії окремих процесуальних документів, якими підтверджується факт постійного проживання Клюєва в період 2014–2019 років на території Російської Федерації, а також відсутність відомостей про таке проживання на території України. Також висловлено готовність надати за необхідності роз'яснення чи будь-яку іншу інформацію досудового розслідування, котру потребуватиме ЦВК", – запевнили у відомстві.
23 червня Центрвиборчком відмовив Клюєву в реєстрації кандидатом у нардепи.
Касаційний адміністративний суд при Верховному Суді зобов'язав ЦВК повторно розглянути документи Клюєва. Адвокат Клюєва у суді довів, що його клієнт останні п'ять років проживав не на території Росії, а в окупованому Донецьку.
2 липня ЦВК зареєструвала Клюєва кандидатом у нардепи. У комісії уточнили, що не мають документів, які підтверджують, що Клюєв не живе в Україні.
Увечері 2 липня на Майдані Незалежності в Києві відбулася акція протесту у зв'язку з реєстрацією на виборах Клюєва і блогера Анатолія Шарія. Один з організаторів мітингу, волонтер Роман Сініцин заявив, що якщо за два дні рішень про реєстрацію не скасують, протести можуть продовжити.
Секретарка Центрвиборчкому Наталія Бернацька заявила, що готова ініціювати зняття з виборів Клюєва і Шарія, якщо будь-який із державних органів надасть доказ їх проживання за межами України.
Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив, що надіслав у ЦВК лист, який має стати підставою для зняття Клюєва з виборів у Верховну Раду.
За Януковича Клюєв був першим віцепрем'єром, секретарем РНБО і главою Адміністрації Президента.
В Україні з 2014 року він перебуває в розшуку. Клюєву інкримінують ч. 1 ст. 340 (незаконне перешкоджання організації або проведенню мітингів), ч. 2 ст. 365 (перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї) і ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України.
У повістці на допит, яку Генпрокуратура опублікувала у квітні 2019 року, було вказано дві адреси Клюєва: селище Козин під Києвом та селище Шульгіно Одинцовського району Московської області. У листі Генеральної прокуратури України до ЦВК, який опинився в розпорядженні "Громадського", зазначено, що колишній глава АП у 2014 році супроводжував Януковича з Криму в Росію.
