+6 Київ
Верховний Суд не зобов'язав Центральну виборчу комісію України реєструвати ексглаву Адміністрації Президента Віктора Януковича Андрія Клюєва і блогера Анатолія Шарія кандидатами в народні депутати, заявив на пресконференції 3 липня голова Касаційного адміністративного суду при ВС Михайло Смокович, повідомляє "Інтерфакс-Україна".
За його словами, Верховний Суд зобов'язав ЦВК продовжити розгляд документів Клюєва і Шарія. "Суд не зобов'язував реєструвати, а зобов'язав продовжити розгляд", – сказав Смокович.
Він додав, що "ЦВК мала продовжити розгляд заяви про реєстрацію". "А яким має бути результат – я не коментую", – зазначив Смокович.
Голова Касаційного адмінсуду при ВС підкреслив, що у ЦВК є "інститут скасування реєстрації", якщо комісія отримає докази порушення умов участі у виборах до Верховної Ради.
23 червня Центрвиборчком відмовив Клюєву в реєстрації кандидатом у нардепи.
Касаційний адміністративний суд при Верховному Суді зобов'язав ЦВК повторно розглянути документи Клюєва. Адвокат Клюєва у суді довів, що його клієнт останні п'ять років проживав не на території Росії, а в окупованому Донецьку.
2 липня ЦВК зареєструвала Клюєва кандидатом у нардепи. У комісії уточнили, що не мають документів, які підтверджують, що Клюєв не живе в Україні. У ЦВК заявили, що у членів комісії "немає інших можливостей для виконання рішення Верховного Суду, крім як зареєструвати Клюєва кандидатом у народні депутати".
Увечері 2 липня на Майдані Незалежності в Києві відбулася акція протесту у зв'язку з реєстрацією на виборах Клюєва і блогера Анатолія Шарія. Один з організаторів мітингу, волонтер Роман Сініцин заявив, що якщо за два дні рішення про реєстрацію не буде скасовано, протести триватимуть.
Секретарка Центрвиборчкому Наталія Бернацька заявила, що готова ініціювати зняття з виборів Клюєва і Шарія, якщо будь-який із державних органів надасть доказ їх проживання за межами України.
За влади Януковича Клюєв був першим віцепрем'єром, секретарем РНБО і главою Адміністрації Президента.
В Україні із 2014 року він перебуває в розшуку. Клюєву інкримінують ч. 1 ст. 340 (незаконне перешкоджання організації або проведення мітингів), ч. 2 ст. 365 (перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї) і ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України.
У повістці на допит, яку Генпрокуратура опублікувала у квітні 2019 року, було вказано дві адреси Клюєва: селище Козин під Києвом та селище Шульгіно Одинцовського району Московської області. У листі Генеральної прокуратури України до ЦВК, який опинився в розпорядженні "Громадського", зазначено, що колишній глава АП у 2014 році супроводжував Януковича з Криму в Росію.
3 липня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив, що надіслав лист до ЦВК, у якому зазначено, що Клюєв не проживав в Україні останні п'ять років, а отже, не має права брати участь у парламентських виборах.
Спікер Верховної Ради Андрій Парубій скерував офіційні запити в українські правоохоронні органи з проханням надати інформацію про перетинання державного кордону Клюєвим і Шарієм та їх місце проживання.
