-2 Київ
В Офісі президента України 15 листопада відбулося обговорення законопроєктів, які розв'язують проблеми кримінального переслідування добровольців, що беруть участь в антитерористичній операції та операції Об'єднаних сил на Донбасі. Про це повідомила пресслужба ОПУ.
Доброволець батальйону "Айдар" Євген Дикий розповів, що ці законопроєкти мають установити правовий статус подій на сході України та осіб, які брали в них участь, а також урегулювати питання амністії добровольців.
Він розповів, що дії, за які можуть застосовувати судове переслідування до добровольців або військовослужбовців, можна розділити на три групи. До першої належать дії, які були правильними і законними в умовах воєнної ситуації, але суди їх розглядають за законами мирного часу.
"Оскільки не було ані воєнного, ані надзвичайного стану, справи розглядаються на загальних підставах. Ця проблема вирішується законом, який має врегулювати правовий статус цих подій, їхніх учасників та декриміналізувати дії, що є правильними за законами воєнного часу", – сказав Дикий.
До другої групи, за його словами, можна зарахувати незначні правопорушення. Для них має бути розроблено законопроєкт про амністію, заявив він.
До третьої групи належать дії, які є караними в умовах як мирного часу, так і воєнного.
Дикий також заявив про проблеми неупередженості слідства та суду під час розгляду таких проваджень.
"Частина справ розглядається не з метою пошуку істини, а задля помсти добровольцям із боку сепаратистськи налаштованих місцевих правоохоронців. У таких випадках можна запропонувати зміну територіальної підсудності та підслідності", – сказав він.
Представник омбудсмена Андрій Мамалига додав, що часто провадження щодо добровольців розглядають судді з Донецької та Луганської областей, які відвідують тимчасово окуповані території.
"Очікувати від них об’єктивності не доводиться. Тому вирішення цього питання на часі. Треба, щоб ці справи розглядалися та розслідувалися поза межами Донецької та Луганської областей", – заявив він.
Правозахисниця Тетяна Близнюк також акцентувала увагу на розв'язанні проблеми раніше засуджених добровольців та активістів.
"Люди, яких ми захищаємо, майже всі є ветеранами як із добровольчих підрозділів, так і з підрозділів МВС та ЗСУ. Ситуація кричуща. Дуже важливо збиратися та вирішувати це питання. Люди роками перебувають під вартою. Необхідний більш дієвий контакт із генпрокурором, щоб прокурори могли піти нам назустріч і змінити запобіжні заходи тим добровольцям, патріотам, які понад два роки перебувають під вартою", – сказала вона.
У 2014 році, відразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти й докази, які демонструє Україна.
Із 2014 року урядові сили проводили на Донбасі антитерористичну операцію. 30 квітня 2018 року АТО офіційно завершили, замість неї почали операцію Об'єднаних сил.
29 жовтня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №2045-1 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання статусу та соціальних гарантій окремим особам із числа учасників антитерористичної операції". Згідно з документом, статус ветеранів буде надано особам, які у складі добровольчих формувань брали участь в АТО до набуття чинності 24 лютого 2018 року закону про забезпечення суверенітету на Донбасі, який передбачає створення штабу операції Об'єднаних сил замість штабу АТО.
За даними Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, станом на вересень 2019 року статусу учасника бойових дій набуло приблизно 370 тис. осіб, повідомляв "Укрінформ".
