Провадження ДБР про Мінські домовленості може нашкодити Зеленському – адвокат Порошенка

Кримінальне провадження за фактом імовірного вчинення державної зради п'ятим президентом України Петром Порошенком під час погодження Мінських угод про врегулювання ситуації на Донбасі у 2015 році, яке 10 грудня відкрило Державне бюро розслідувань, може нашкодити нинішньому президенту України Володимирові Зеленському та його команді.

Про це адвокат Порошенка Ігор Головань заявив у своїй колонці для "Української правди" 10 грудня.

"[Ексзаступник глави Адміністрації Президента часів Віктора Януковича Андрій] Портнов і [директор ДБР Роман] Труба намагаються оголосити державною зрадою Мінські домовленості... І їм байдуже, що звинувачують вони не стільки п'ятого президента Порошенка, скільки президента Зеленського й усю його команду переговірників, для яких Мінські домовленості продовжують слугувати основою роботи нормандського формату", – написав Головань.

Він зазначив, що для "агентів впливу держави-агресора" головне – завдати шкоди Україні.

"Тому поки що очолюване Романом Трубою ДБР готове розслідувати хоч "державну зраду" в Мінських домовленостях за заявою Портнова, хоч "державну зраду" у здійсненні контрнаступу і звільненні українських територій за заявою Шуфрича", – підсумував він.

Адвокат не називав імен "агентів".

Портнов заявив, що ДБР відкрило провадження за його заявою. Він стверджує, що, погоджуючи Мінські домовленості, Порошенко діяв в інтересах РФ.

У 2014 році, відразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти й докази, які вона демонструє.

Переговори про врегулювання конфлікту на Донбасі ведуть у тристоронній контактній групі в Мінську (Україна, Росія, ОБСЄ), а також у нормандському форматі – за участю представників України, Франції, Німеччини та Росії.

5 вересня 2014 року тристороння контактна група у складі представників України, Росії та ОБСЄ ухвалила 12 пунктів Мінських угод. Під ними поставили свої підписи також тогочасні ватажки бойовиків "ДНР" і "ЛНР".

12 лютого 2015 року було укладено другі Мінські угоди. Вони передбачають припинення вогню, відведення важких видів озброєння, моніторинг міжнародних спостерігачів, проведення місцевих виборів згідно з українським законодавством, амністію учасникам конфлікту, звільнення та обмін полоненими, доступ гуманітарних місій для допомоги нужденним, повернення Україні контролю над кордоном, проведення в Україні конституційної реформи в частині децентралізації. Вимог повністю поки не виконано.