ДБР відкрило провадження за фактом імовірної державної зради Порошенка під час підписання Мінських угод

ДБР відкрило провадження за фактом імовірної державної зради Порошенка під час підписання Мінських угод

Порошенко зробив так, щоб припинення війни на Донбасі залежало від волі РФ, заявив Портнов


Фото: ЕРА

Ексзаступник глави Адміністрації Президента часів Віктора Януковича Андрій Портнов стверджує, що, підписуючи у 2015 році Мінські угоди, п'ятий президент України Петро Порошенко діяв в інтересах РФ. За заявою Портнова Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження.

Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за фактом імовірного вчинення державної зради п'ятим президентом України Петром Порошенком під час підписання Мінських угод про врегулювання ситуації на Донбасі у 2015 році. Про це 10 грудня "Інтерфакс-Україна" повідомила прессекретарка ДБР Анжеліка Іванова.

"Дійсно відкрито провадження за заявою за фактом імовірного вчинення державної зради Порошенком під час підписання Мінських угод", – сказала вона.

Ексзаступник глави Адміністрації Президента часів Віктора Януковича Андрій Портнов заявив на своєму сайті, що ДБР відкрило провадження за його заявою.

За версією Портнова, Порошенко досягав домовленостей про відновлення територіальної цілісності України "із представниками окупованих територій Донецької та Луганської областей", усвідомлюючи, що РФ є стороною конфлікту.

"Порошенко діяв в інтересах Російської Федерації, оскільки припинення війни та відновлення територіальної цілісності України прив'язав до моменту, коли на це з'явиться воля Російської Федерації", – ідеться в заяві.

У 2014 році, відразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти й докази, які вона демонструє.

Переговори про врегулювання конфлікту на Донбасі ведуть у тристоронній контактній групі в Мінську (Україна, Росія, ОБСЄ), а також у нормандському форматі – за участю представників України, Франції, Німеччини та Росії.

5 вересня 2014 року тристороння контактна група у складі представників України, Росії та ОБСЄ ухвалила 12 пунктів Мінських угод. Під ними поставили свої підписи також тогочасні ватажки бойовиків "ДНР" і "ЛНР".

12 лютого 2015 року було укладено другі Мінські угоди. Вони передбачають припинення вогню, відведення важких видів озброєння, моніторинг міжнародних спостерігачів, проведення місцевих виборів згідно з українським законодавством, амністію учасникам конфлікту, звільнення та обмін полоненими, доступ гуманітарних місій для допомоги нужденним, повернення Україні контролю над кордоном, проведення в Україні конституційної реформи в частині децентралізації. Вимог повністю поки не виконано. З української сторони текст документа погодив на той час президент країни Петро Порошенко.

5 грудня директор ГБР Роман Труба говорив, що його відомство готує ще одне кримінальне провадження щодо Порошенка, воно стосується призначення на посаду заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка. За його словами, це буде вже 14-те провадження проти експрезидента.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати