Із кандидатів-двійників на виборах до Ради можна було б зібрати окремий партійний список – "Опора"

Із кандидатів-двійників на виборах до Ради можна було б зібрати окремий партійний список – "Опора" На виборах відпрацьовували технологію дублювання назв партійних брендів, зазначили в мережі "Опора"
Фото: ЕРА

У семи округах "клони" в сумі набрали більше голосів, ніж становив підсумковий розрив між кандидатами, які посіли перше і друге місця, зазначають у мережі "Опора".

Не менше як 150 "клонів", або "двійників", брали участь у виборах до Верховної Ради в мажоритарних округах, у кількох випадках їхня присутність серйозно вплинула на підсумковий розподіл голосів. Про це йдеться в дослідженні громадянської мережі "Опора".

"Із усіх кандидатів-двійників, що зареєструвалися для участі у позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, можна було б зібрати окремий партійний список", – іронізують автори.

Технологію "двійників" використовували у двох основних формах, зазначає "Опора". Перша, традиційніша, полягала в реєстрації в одномандатних округах кандидатів з однаковим прізвищем, а іноді навіть ім'ям та по батькові.

"Цього разу вона була менш популярною, ніж на парламентських виборах 2012 року і, за великим рахунком, не спрацювала. Винятком можна вважати округ №106 у Луганській області, де самовисуванець Юрій Фурман програв кандидату від "Слуги народу" Олексієві Кузнєцову з різницею в 1002 голоси. При цьому його однофамілець Андрій Фурман отримав 1622 голоси на свою підтримку", – ідеться у статті.

Ефективнішою виявилася інша технологія, коли кандидати у своїх біографічних відомостях вказували належність до організацій, назви яких дублювали назви політичних партій – суб'єктів виборчого процесу (від яких ці кандидати насправді не балотуються). Як правило, "клонували" назву партії "Слуга народу", рідше – "Голос". Таких кандидатів, за підрахунками "Опори", було понад 90.

Усього у семи округах участь "двійників", імовірно, спотворила результати виборів. Відрив кандидата, який посів друге місце, від переможця обчислювався меншою кількістю голосів, ніж набрали "клони", пише "Опора", публікуючи інфографіку із прізвищами тих, хто програв.

Рис: oporaua.org Рис: oporaua.org

"Функція правоохоронних органів – продовжити розслідування і встановити, у чиїх саме інтересах мали місце випадки, які містять ознаки зловживання громадянами своїм пасивним виборчим правом", – підсумували автори дослідження.

21 липня відбулися позачергові вибори до Верховної Ради. Вони відбулися за змішаною системою: половину депутатів обирали за пропорційним принципом, що передбачає закриті партійні списки і п'ятивідсотковий прохідний бар'єр, другу половину – за мажоритарним. У парламент обирають 225 депутатів за списками і 199 – у мажоритарних округах (26 округів розташовані на окупованій Росією території, там виборів не проводили).

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати