85% жителів Гренландії проти приєднання до США

Політика

85% жителів Гренландії проти виходу зі складу Данії й приєднання до США. Опитування провела компанія Verian на замовлення данської газети Berlingske й гренландського видання Sermitsiaq, яке й опублікувало його результати 28 січня.

Згідно з ним, лише 6% жителів Гренландії підтримують ідею приєднання до США, а ще 9% – не визначилися, пише ЗМІ.

Опитування також засвідчило, що 45% гренландців вважають інтерес Трампа до острова загрозою. І лише приблизно 8% узяли б паспорт США, якби їм довелося робити миттєвий вибір між данським та американським громадянством.

Загалом у період із 22-го до 26 січня опитали 497 респондентів зі статистичною похибкою 3,1%, додають журналісти.

Контекст

Гренландія, автономна данська територія, є домом для великого американського космічного об'єкта і має стратегічне значення для США, оскільки розташована на найкоротшому шляху з Північної Америки до Європи, зазначає ВВС. Також вона має великі запаси корисних копалин.
Про те, що встановлення впливу над островом потребують американські національні інтереси, глава Білого дому Дональд Трамп заявив, відрекомендовуючи кандидатуру ймовірного майбутнього посла Вашингтона в Данії Кена Говері.
"Із метою національної безпеки й свободи в усьому світі США вважають, що володіння й контроль над Гренландією є абсолютною потребою", – писав тоді обраний президент США у своїй соцмережі Truth.
15 серпня 2019 року американське видання The Wall Street Journal повідомило, що Трамп обговорював зі своїми радниками можливість придбання у Данії острова Гренландія. 18 серпня інформацію про зацікавленість із боку Білого дому до острова підтвердив економічний радник Трампа Ларрі Кадлоу.
Інформація викликала негативну реакцію в данських політиків. Прем'єр-міністерка Метте Фредеріксен зазначила, що розмови про ймовірне придбання Сполученими Штатами острова Гренландія є абсурдними. Прем'єр-міністр Гренландії Муте Егеде сказав, що автономія "не продається й ніколи не продаватиметься".
24 грудня 2024 року уряд Данії оголосив про значне збільшення видатків на оборону Гренландії за кілька годин після того, як обраний президент США Дональд Трамп повторив своє бажання придбати Гренландію. Міністр оборони Данії Трольс Лунд Пульсен заявив, що пакет є "двозначною сумою в мільярдах крон", що може становити не менше ніж $1,5 млрд. Тоді ж король Данії Фредерік Х змінив королівський герб, зробивши на ньому помітнішими Гренландію й Фарерські острови.
24 січня 2025 року глава міністерства закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен домовився з держсекретарем США Марко Рубіо обговорити разом із Гренландією безпеку в Арктиці.
25 січня Financial Times із посиланням на європейських високопосадовців написала, що президент США Дональд Трамп під час телефонної розмови з прем'єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен заявив про свою серйозність у намірі захопити Гренландію. У канцелярії прем'єр-міністерки Данії заявили, що не визнають інтерпретації розмови, яку надали анонімні джерела.
27 січня данське міністерство оборони повідомило, що уряд і парламент Данії уклали угоду про збільшення видатків на оборону Арктики й Північної Атлантики до 14,6 млрд данських крон (понад $2 млрд).
28 січня Politico писало, що прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен зустрінеться з головними лідерами в Європі, щоб обговорити з ними наміри Трампа купити Гренландію. Того самого дня Франція обговорювала з Данією ймовірність скерування військ до Гренландії, заявив міністр закордонних справ Франції Жан Ноель Барро в інтерв'ю французькій радіостанції Sud Radio. Водночас глава МЗС Данії Ларс Льокке Расмуссен заявив, що Гренландія вважатиме за краще залишитися у складі Данського королівства замість того, щоб бути під контролем США.