"Російські активи залишатимуться заблокованими до кінця війни. Коли буде підписано мирну угоду [між Україною й Росією] – то вони [російські активи] з'являться на столі", – заявив Барт де Вевер.
Він додав, що якби рішення залежало від нього, то всі ці кошти спрямували б на підтримку України. "Жодного євро не повернули б Москві", – розповів прем'єр Бельгії.
Попри це, він наголосив на потребі дотримання норм міжнародного права. До моменту припинення вогню ЄС і надалі фінансуватиме оборонні зусилля України, заявив де Вевер.
Водночас він підкреслив, що просто конфіскувати гроші ЄС не може, тому що "це акт війни".
"Ми не воюємо з Росією. Європа не воює з Росією. Не можна просто конфіскувати гроші... Це був би перший випадок в історії, коли таке сталося б, і це мало б серйозні наслідки для Європи, для віри, довіри до фінансової системи, для єврозони. Це не варто недооцінювати. Немає такого поняття, як безплатні гроші", – цитує його "Інтерфакс-Україна".
Контекст
Приблизно €185 млрд заморожених російських активів – під управлінням фінансового депозитарію Euroclear, який базується у Брюсселі. Ще €25 млрд розкидані по ЄС на приватних банківських рахунках, писало Politico.
У вересні 2025 року глава ЄК Урсула фон дер Ляєн презентувала новий план підтримки України коштом заморожених російських активів. У межах цього плану з'явилася пропозиція так званого репараційного кредиту, який передбачає надання фінансування Україні без прямої конфіскації активів.
12 грудня Європейська рада погодилася з потребою заморозити російські активи в ЄС до закінчення війни РФ проти України.
На саміті ЄС 19 грудня лідери ЄС не погодили рішення надати Україні репараційний кредит. Натомість вони виділили Україні кредит на €90 млрд на наступні два роки, який буде забезпечено запозиченнями ЄС на ринках капіталу й підкріплено бюджетним резервом ЄС. Водночас Європейська рада заявила, що ЄС "залишає за собою право використовувати російські активи" для погашення кредиту в разі, якщо РФ відмовиться компенсувати Україні збитки, завдані війною.
Фон дер Ляєн 14 січня 2026 року заявила, що пропозиція щодо "репараційної позики" залишається на порядку денному, повідомляла "Європейська правда".