Арестович припустив, що російські генерали бояться Путіна і кажуть йому неправду про боєздатність військ

27 грудня 2021, 01:16

Этот материал также можно прочитать на русском

Арестович припустив, що російські генерали бояться Путіна і кажуть йому неправду про боєздатність військ

Арестович назвав кількість військових РФ, які загинуть у разі вторгнення в Україну
Фото: radiosvoboda.org

Радник глави Офісу президента України, речник української делегації у тристоронній контактній групі Олексій Арестович в опублікованому 26 грудня інтерв'ю телеканалу "Дом" висловив думку, що плани російського президента Володимира Путіна щодо ймовірного вторгнення в Україну не враховують реальної боєздатності армії РФ.

"Російське угруповання, яке перебуває біля кордонів, недостатньо досконале, щоб завдати Україні військової поразки. Швидше, військової поразки зазнає російське угруповання. На мою думку, вони блефують. Ще одне припущення: російські генерали бояться Путіна і повідомляють йому неправду про рівень боєздатності російських військ", – сказав Арестович.

Він висловив упевненість, що спроба РФ вторгнутися "закінчиться грандіозною поразкою та найважчою внутрішньополітичною та зовнішньополітичною кризою" в Росії.

"Ми не боїмося. Українські збройні сили з військово-технічною допомогою західних союзників завдадуть поразки російському угрупованню. Вони просто не потягнуть. Уся російська армія нічого з нами не зможе зробити, тому створюється міф про непереможну російську армію", – вважає радник глави ОП.

Як приклад він навів чутки про те, що Росія завдасть удару крилатими ракетами і "всіх розгромлять".

"Мало хто знає, у них цих крилатих ракет трохи більше ніж 60 штук на всю російську армію. Вони ж не зможуть по нас все відстріляти, правильно? Щонайменше половину вони збережуть для інших потреб, враховуючи кількість військових конфліктів, які Росія сіє в усьому світі. Ну, стрільнуть вони 30 ракетами. 15 із них не долетить, ще 5 промахнуться. Розуміємо, у що їм реально виллється ця операція", – пояснив Арестович.

Він висловив сподівання, що військові професіонали зуміють пояснити Путіну, що масштабне вторгнення в Україну – "це абсолютно безглузда витівка".

"Але якщо не зуміють і Путін вирішить наступати, то на нього чекає розчарування всього життя. Причому в будь-якому варіанті. Спроби загострити на сході, спроби провести обмежену операцію на півдні або повномасштабний наступ у будь-якому разі зазнають тут військової поразки. Тому боятися нічого. Звичайно, війна — не подарунок, але ця авантюра буде втоплена у їхній крові. Тому я бажаю їм одуматися і пожаліти тих 40–60 тис. убитих російських солдатів, яких вони вже, я так розумію, запланували. Все-таки найгірший мир ліпший за найкращу війну", – заявив Арестович.

Контекст

Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти й докази, надані Україною.

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.

У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі. США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруженості на кордоні.

23 грудня на щорічній пресконференції Путін відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви залежатимуть "від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні та на історичну перспективу".

Перед цим Росія висунула вимогу до Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг у відповідь на це підкреслив, що право кожного народу вибирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.

Путін сказав 21 грудня, що вимоги РФ щодо безпеки – не ультиматум, але Захід має дати на них відповідь. 23 грудня він заявив, що в 1990-х роках країни Заходу запевняли Москву, що не розширюватимуть НАТО на схід, але "нахабно обдурили". НАТО ніколи не давав обіцянок не розширюватися, парирував Путіну Столтенберг.