"Ми згодні з важливістю подальшої інтеграції Західних Балкан у європейські інститути та нашої незмінної підтримки суверенітету і територіальної цілісності України, а також із незмінною важливістю реформ на підтримку їхніх євроатлантичних цілей", – сказав президент.
За його словами, Німеччина і США будуть і далі разом захищати "союзників на східному фланзі НАТО від російської агресії".
Контекст
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України у Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого йшлося про те, що Альянс підтримує входження України в НАТО.
Байден заявив, що російська агресія не стане перешкодою для вступу України в НАТО. Водночас на запитання, чи отримає Україна план дій для членства в НАТО, він сказав, що "це ще треба побачити" і спочатку Україна має викорінити корупцію.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив у липні, що Україна хоче отримати від НАТО конкретну інформацію про перспективи приєднання до Альянсу. "Якщо Росія є причиною, не кажіть нам, що це через брак реформ", – підкреслив Кулеба.