+13 Київ
У 2019 році, імовірно, голова Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) Павло Вовк обговорював із тодішнім главою Офісу президента України Андрієм Богданом і колишнім заступником глави Адміністрації Президента України Андрієм Портновим призначення Олександра Тупицького головою Конституційного Суду України. Про це 2 листопада повідомив у Facebook головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов із посиланням на джерела, наближені до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).
"На записах, які є частиною кримінальної справи про захоплення влади суддями ОАСК, голоси, вкрай схожі на Вовка, Богдана і Портнова, обговорюють призначення Тупицького головою суду, а також завдання, які він має виконати після призначення. Ці записи необхідно опублікувати, щоб суспільство могло їм дати оцінку напередодні доленосних рішень щодо КСУ", – написав Бутусов.
Він нагадав, що суддею КСУ Тупицького обрали 2013 року, коли Портнов працював у АП, а головою Конституційного Суду він став у вересні 2019 року, коли Богдан очолював ОПУ.
"У зв'язку з міжнародним резонансом, пов'язаним із діями Тупицького і заявою секретаря [Ради національної безпеки і оборони] Олексія Данілова, що в діях КСУ є російський слід і зовнішній тиск, пропоную президенту України та Верховній Раді вимагати негайного розслідування всіх матеріалів НАБУ, які стосуються призначення Тупицького головою КСУ, і розгляду питання про відповідальність фігурантів записів", – заявив головний редактор "Цензор.НЕТ".
Він не відкинув, що "рішення Конституційного Суду могли бути спровоковані впливом на Тупицького групи високопоставлених посадовців і політиків".
"Очевидно, що без прослуховування цих записів Верховна Рада не зможе ухвалити об'єктивне рішення у цій справі. А якщо слідство дійде висновку, що до впливу на рішення Конституційного Суду причетний сам Офіс президента, то криза спричинить питання про відповідальність і перезавантаження не тільки КСУ, але і ОПУ", – вважає Бутусов.
На записах "прослуховування" з кабінету Вовка, оприлюднених у липні 2019 року, ґрунтуються підозри голові ОАСК, його заступнику Євгенові Аблову, п'ятьом іншим суддям, а також керівнику Державної судової адміністрації Зеновію Холоднюку.
Тоді у прокуратурі заявляли, що судді ОАСК системно втручалися в діяльність вищих органів влади України. В ОАСК заявили про грубе втручання у свою діяльність, спроби тиску на суддів і їх дискредитацію. Вовк сказав, що обшуки у приміщенні суду – це "цирк", а записи розмов суддів, оприлюднені правоохоронцями, сфальсифіковано.
У НАБУ пояснювали, що Вовку інкримінують ч. 3 ст. 27, ст. 351² (організація перешкоджання діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України), ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 375 (організація винесення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови) і ч. 2 ст. 376 (втручання в діяльність судових органів) Кримінального кодексу України.
Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у зв'язку з рішенням КСУ закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Глава агентства назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".
Крім того, унаслідок блокування доступу НАЗК до державних реєстрів Нацагентство не може провести спеціальну перевірку декларацій кандидатів на керівні посади в держорганах, отже, неможливо призначити на свої посади переможців місцевих виборів, заявили в НАЗК.
Тупицький сказав, що НАЗК "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
Після засідання РНБО на виконання розпорядження Кабміну НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
29 жовтня президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким запропоновано визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства.
Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України.
