0 Київ
Заступник глави Міністерства закордонних справ України Євгеній Єнін вважає, що не можна порівнювати Революцію гідності в Україні із ситуацією, що склалася зараз у Білорусі. Про це він написав 27 серпня на своїй сторінці у Facebook.
За словами Єніна, події в Білорусі стали однією з тем, яку обговорювали на зустрічі із заступником держсекретаря США Стівеном Біганом, котрий прибув до Києва 26 серпня.
"Попри всі політичні "качелі" та випробування, яким піддавалися двосторонні відносини в останні роки, глибина діалогу між нашими державами і рівень підтримки лише збільшуються... Окремо обговорили політичні процеси в Білорусі. Події в Україні 2014-го та у РБ 2020-го взагалі непорівнювані", – сказав Єнін, коментуючи минулу зустріч із Біганом.
Наприкінці 2013-го – на початку 2014 року в Україні відбулися масові протести, які привели до зміни влади – президент Віктор Янукович утік до Ростова. Протягом усього конфлікту протестувальникам протистояли правоохоронні органи і найняті владою озброєні бандити (тітушки). За словами експрезидента України Петра Порошенка, унаслідок трагічних подій 18–20 лютого 2014 року загинули 107 осіб. У виконанні розстрілів обвинувачують бійців роти спецпризначення "Беркут". В організації злочину – Януковича, колишнього міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка, його ексзаступників Віктора Ратушняка та Петра Федчука, ексголову Служби безпеки України Олександра Якименка, його колишнього заступника Володимира Тоцького.
Із 4-го до 8 серпня 2020 року в Білорусі тривало дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На посаду президента балотувалося п'ятеро кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув чинний глава держави Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла кандидатка від опозиції Світлана Тихановська. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Вибори в Білорусі відбувалися без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають до сьогодні. До акцій долучилися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових виборів. Для розгону протестувальників силовики застосовували спецзасоби, зокрема світлошумові гранати, гумові кулі та водомети.
16 серпня в Білорусі відбувся найбільший в історії мітинг – на опозиційну акцію протесту в Мінську, за оцінками білоруських журналістів, вийшло понад 200 тис. осіб.
Під час протестів затримали приблизно 7 тис. демонстрантів, сотні дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів. Десятки людей залишаються в СІЗО.
Затримані розповідали, що правоохоронці знущалися над ними – роздягали догола і били. Білоруський правозахисний центр "Весна" задокументував понад 600 фактів насильства з боку силових структур і збирається передати цю інформацію до Комітету ООН проти тортур.
Тихановська сказала, що готова стати національним лідером і незабаром провести нові президентські вибори. Вона оголосила про створення координаційної ради для передання влади в Білорусі. 18 серпня у штабі Тихановської заявили, що координаційна рада готова до переговорів із Лукашенком.
Чинний глава держави сказав, що не згоден на проведення повторних виборів, і звинуватив координаційну раду опозиції у спробі захоплення влади.
