Фіцо заявив, що Словаччина ніколи не підтримає кредитів на військові потреби України

Політика

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо 24 жовтня у Facebook опублікував відео, у якому виклав свою думку щодо використання заморожених активів країни-агресора Росії на військові потреби України.

Фіцо прокоментував засідання Європейської ради у Брюсселі 23 жовтня, на якому лідери Євросоюзу обговорювали ймовірність рішення про таку репараційну позику коштом РФ на період 2026–2027 років.

Заяву він зробив словацькою мовою, її наводить видання Teraz. Фіцо наголосив, що його уряд ніколи не підтримає жодного кредиту на військові потреби для України, яка захищається від російської агресії. Також він запевнив, що Словаччина не виділить на таку мету жодного цента зі свого бюджету.

За словами словацького прем'єра, під час засідання Євроради він домігся, щоб у спільній заяві про Україну не згадували ймовірності конфіскації заморожених російських активів як репарацій. Фіцо розповів, що вимагав від Єврокомісії інших пропозицій щодо фінансової підтримки України протягом двох наступних років. Він підтвердив, що його думку прийняли.

Політик назвав помилкою те, що інформація про репараційну позику з'явилася у ЗМІ ще до того, як Єврокомісія надала відповіді на всі ймовірні ризики. Він вважає, що на найближчому засіданні Євроради у грудні цей "план може зіткнутися з реальністю і закінчитися фіаско".

Президент Євроради Антоніу Кошта перед засіданням висловлював сподівання, що лідери країн – членів ЄС підтвердять свою підтримку України й зможуть ухвалити рішення про репараційну позику із заморожених російських активів на період 2026–2027 років. Увечері того самого дня у дописі в Х він зазначив, що Київ може розраховувати на фінансову підтримку від ЄС у вищезгаданий період, "включно з підтримкою її військових й оборонних зусиль". Однак, як звернули увагу ЗМІ, у проєкті не згадують російських грошей. Раніше Бельгія заявляла, що не передаватиме Україні заморожених російських активів через ризики, з якими може зіткнутися, якщо Росія оскаржить рішення. Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер перед Єврорадою назвав три умови, за дотримання яких Бельгія підтримає таку репараційну позику для України.

Контекст

Країни Заходу заморозили приблизно €278 млрд активів Центробанку Росії, із яких майже €200 млрд припадає на ЄС. Найбільшу частку − орієнтовно €176 млрд − зберігають у Бельгії, у депозитарії Euroclear. Приблизно рік союзники України обговорювали ймовірність використання заморожених активів РФ для відновлення країни після війни. Однак, не дійшовши згоди, країни G7 домовилися використовувати відсотки, накопичені від заморожених коштів (орієнтовно €46,3 млрд щороку) як кредит для України.
10 вересня 2025 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. Як пояснив оглядач Reuters Г'юго Діксон, пропозиція так званого репараційного кредиту передбачає, що країна може отримати фінансування із заморожених російських активів без їхньої прямої конфіскації. За планом, ці кошти можуть або передати у спеціальну компанію, яка надасть позику Києву, або інвестувати в облігації ЄС, прибуток від яких отримає Україна.
8 жовтня Financial Times інформувало, що Бельгія опинилася під дедалі більшим тиском із боку Євросоюзу через небажання брати на себе ризики, пов'язані з використанням заморожених російських активів як "репараційної позики" для України.
21 жовтня Politico писало, що Бельгія дала згоду на те, щоб Європейська комісія подала юридичну пропозицію щодо використання заморожених державних активів РФ для надання Україні масштабної "репараційної позики" на €140 млрд. Однак джерела "Європейської правди" стверджують, що Бельгія поки не підтримала плану Єврокомісії, бо досі має юридичні сумніви й вимагає додаткових гарантій від інших держав Євросоюзу.