Прем'єр Бельгії назвав умови, за яких підтримає "репараційну позику" для України. Каллас відповіла

Прем'єр Бельгії назвав умови, за яких підтримає "репараційну позику" для України. Каллас відповіла Де Вевер заявив, що, якщо інші не погодяться на його вимоги, тоді він "робитиме все можливе", щоб заблокувати рішення
Фото: EPA

Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику" для України з використанням заморожених активів країни-агресора Росії. Про це він сказав у спілкуванні зі ЗМІ перед самітом лідерів ЄС 23 жовтня, інформує "Європейська правда".

Де Вевер наголосив, що його найбільше турбує юридичний аспект питання, оскільки саме в Бельгії розташований фінансовий репозиторій Euroclear, де зберігають знерухомлені активи РФ. 

"Навіть під час Другої світової війни знерухомлені активи ніколи не чіпали. Тож це дуже важливий крок, якщо на нього наважуватися. І в нас є три вимоги", – сказав він. 

За його словами, перша вимога Бельгії – повний розподіл юридичних ризиків.

"Ми можемо постраждати від велетенських позовів. Тож якщо ви хочете це зробити – потрібно робити це разом. [По-друге] ми хочемо гарантій на випадок, якщо гроші доведеться повертати – що долучиться кожна країна… Не можна, щоб наслідки потім опинилися повністю на Бельгії", – наголосив прем'єр. 

По-третє, як стверджує політик, Бельгія хоче, щоб аналогічні кроки разом із нею робили інші країни, де є знерухомлені російські активи.

"Ми знаємо, що в інших країнах є великі суми російських грошей, і вони про це завжди мовчать. Якщо ми рухаємося в цьому питанні – давайте рухатися разом", – зазначив де Вевер. 

Він додав, що, якщо інші не погодяться на ці вимоги, тоді він "робитиме усе можливе", щоб заблокувати рішення про репараційну позику, тому що бачить у ньому великі ризики. 

Де Вевер пояснив, що Росія може конфіскувати власність європейських компаній, які досі є в Росії, і так само можуть вчинити лояльні до РФ країни. 

"Ми заберемо знерухомлені гроші Путіна й можемо там "дозволити" йому забрати ці гроші назад. Тож ми можемо навіть допомогти йому, замість того щоб покарати. А потім, звісно, усі ці компанії з конфіскованою власністю почнуть позиватися проти нас… Має бути прозорість щодо ризиків, і про юридичну базу для рішення – тому що я її ще не бачив... Якщо ви хочете ухвалювати рішення, яких в історії ще не було, – потрібно починати з юридичної бази", – наголосив прем'єр Бельгії. 

Головна дипломатка ЄС Кая Каллас сказала в коментарі ЗМІ перед початком саміту лідерів 23 жовтня, що розуміє побоювання Бельгії і що в ЄС шукатимуть рішення, які врахують ці ризики, пише "Європейська правда".

Каллас зазначила, що вважає ідею репараційної позики із залученням знерухомлених російських активів справедливою, і це є потрібним рішенням.

"Базовий сигнал – що Росія відповідальна за збитки, яких завдала в Україні… [Це рішення] надішле три дуже важливі сигнали. Перший – Україні, про те, що ми їм допомагаємо захищатися. Другий – Росії, про те, що у них не вийде "перечекати". А третій – Америці, щоб продемонструвати, що ми самі робимо дуже важливі кроки", – сказала Кая Каллас. 

На запитання про те, чи вийде, на її думку, переконати Бельгію, Каллас сказала, що про це будуть говорити.

"Усі погоджуються в тому, що жодна країна не має нести всі ризики наодинці. Тож якщо нам буде потрібно розробити механізм, щоб Бельгія мала ті запевнення, яких потребує, то потрібно працювати над цим", – зазначила головна дипломатка ЄС. 

Контекст

Країни Заходу заморозили приблизно €278 млрд активів Центробанку Росії, із яких майже €200 млрд припадає на ЄС. Найбільшу частку − орієнтовно €176 млрд − зберігають у Бельгії, у депозитарії Euroclear. Приблизно рік союзники України обговорювали ймовірність використання заморожених активів РФ для відновлення країни після війни. Однак, не дійшовши згоди, країни G7 домовилися використовувати відсотки, накопичені від заморожених коштів (орієнтовно €46,3 млрд щороку) як кредит для України.

10 вересня 2025 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. Як пояснив оглядач Reuters Г'юго Діксон, пропозиція так званого репараційного кредиту передбачає, що країна може отримати фінансування із заморожених російських активів без їх прямої конфіскації. За планом, ці кошти можуть або передати у спеціальну компанію, яка надасть позику Києву, або інвестувати в облігації ЄС, прибуток від яких отримає Україна. 

8 жовтня Financial Times інформувало, що Бельгія опинилася під дедалі більшим тиском із боку Євросоюзу через небажання брати на себе ризики, пов'язані з використанням заморожених російських активів як "репараційної позики" для України. 

21 жовтня Politico писало, що Бельгія дала згоду на те, щоб Європейська комісія подала юридичну пропозицію щодо використання заморожених державних активів РФ для надання Україні масштабної "репараційної позики" на €140 млрд. Однак джерела "Європейської правди" стверджують, що Бельгія поки не підтримала плану Єврокомісії, бо досі має юридичні сумніви й вимагає додаткових гарантій від інших держав Євросоюзу.

23 жовтня президент Європейської ради Антоніу Кошта перед початком засідання Євроради у Брюсселі запевнив президента України Володимира Зеленського, що лідери країн – членів Євросоюзу підтвердять свою підтримку України і зможуть ухвалити рішення про репараційну позику із заморожених російських активів на період 2026–2027 років.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати