За словами Бербок, у країн "Великої сімки" є "спільна чітка позиція" щодо Росії.
Вона заявила, що якщо Росія перетворить свою військову загрозу на дії на українських кордонах, це викличе серйозну реакцію з боку західного світу.
Дипломатка сказала, що сім міністрів закордонних справ, зокрема держсекретар США Ентоні Блінкен, погодилися, що чинний нормандський формат (Росія, Україна, Франція, Німеччина), а також Рада Росія – НАТО або канали ОБСЄ є найважливішими форматами для обговорення.
"Ми робимо все можливе, щоб відновити переговори з Росією", – додала вона.
Контекст
Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти й докази, які надає Україна.
За даними уповноваженої Верховної Ради із прав людини Людмили Денісової, за час збройного конфлікту на Донбасі загинуло майже 14 тис. українців, із них 4 тис. – цивільні особи.
2021 року російсько-український конфлікт загострився. РФ наприкінці березня почала нарощувати війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Українська розвідка говорила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" та "ЛНР" території завдяки введенню регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
У РФ стверджували, що накопичені сили залучать до навчань, а згодом вони повернуться до місць постійної дислокації. У травні газета The New York Times із посиланням на високопосадовців адміністрації президента США Джо Байдена повідомила, що Росія відвела кілька тисяч військовослужбовців, але вздовж кордону з Україною залишалося ще приблизно 80 тис. військових, що було найбільшою кількістю сил, які Росія накопичила там від моменту анексії Криму.
Наприкінці жовтня американські ЗМІ знову почали повідомляти, що Росія стягує війська до кордону з Україною. У Міноборони України спочатку говорили, що жодних змін на кордоні не відбулося і українська розвідка не фіксує нарощування російських військ. Але 21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, до того ж атака буде "набагато руйнівнішою, ніж будь-яка раніше". За його оцінкою, поблизу українського кордону зосереджено приблизно 92 тис. російських військовослужбовців.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні. 8 грудня Путін і президент США Джо Байден провели двогодинну розмову за допомогою захищеного каналу відеозв'язку. У Білому домі заявили, що Байден висловив "глибоке занепокоєння" Сполучених Штатів та їхніх європейських союзників у зв'язку з нарощуванням Росією сил навколо України. Байден попередив Путіна про "рішучі економічні та інші заходи" у разі вторгнення в Україну.
Путін під час розмови заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України. "Тому Росія серйозно зацікавлена в одержанні надійних, юридично зафіксованих гарантій, що унеможливлюють розширення НАТО у східному напрямку та розміщення в суміжних із Росією державах ударних наступальних систем озброєнь", – сказав він. У Білому домі зазначили, що Байден не поступився російській стороні в питанні ймовірного вступу України до НАТО.
За інформацією Bloomberg, адміністрація Байдена домагатиметься від Німеччини зупинки газогону "Північний потік – 2", який має з'єднати Росію та Німеччину дном Балтійського моря в обхід України, якщо Путін ухвалить рішення про військове вторгнення РФ в Україну.
-1 Київ
