Журналістка телеканала "1+1" запитала Мааса і Кулебу, чи є якісь гарантії від Німеччини щодо захисту інтересів України, якщо після добудування "Північного потоку – 2" РФ їх грубо порушить.
"Кілька років тому канцлерка Німеччини Ангела Меркель говорила президенту РФ Володимирові Путіну, що завершення проєкту "Північний потік – 2" прив'язане до продовження транзиту російського газу через територію України. Це також причина того, чому ми доклали багато зусиль, щоб підписати в кінці 2019 року угоду про продовження транзиту. Меркель про це заявила чітко, і наша позиція не змінилася. Ми й надалі будемо говорити цю позицію РФ, що вона залишається незмінною", – сказав Маас.
Зі свого боку глава МЗС України зазначив, що "Північний потік – 2" поки ще не добудували, але в разі завершення робіт усі гарантії мають ділити на дві групи – безпекові й економічні.
"Україна ніколи не мала й не має сумнівів у щирому бажанні Німеччини підтримати Україну. Але ми маємо дуже серйозні й обґрунтовані сумніви у здатності й бажанні РФ дотримуватися будь-яких домовленостей... Тому нам потрібно дуже багато й детально вести перемовини", – сказав Кулеба.
Контекст
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почалося 2018 року. З кінця 2019 року проєкт і компанії, котрі беруть участь у ньому, – під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року. Президент РФ Володимир Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви й Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або перебувають на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним з погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня Axios написало, що США не вводитимуть санкцій щодо Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.
Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, що беруть участь у будівництві газопроводу.
21 травня Сполучені Штати додали до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії й один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Президент України Володимир Зеленський 20 травня, кажучи про заплановану зустріч Байдена з Путіним, висловив побоювання, що "Росія може натиснути на США" і санкції проти "Північного потоку – 2" буде скасовано. Зеленський підкреслив, що вважає такий сценарій програшем США й особисто президента Байдена.
Держсекретар США Ентоні Блінкен говорив 7 червня, що Сполучені Штати ведуть переговори з Німеччиною про "відшкодування" Україні за можливі втрати Києвом платежів за транзит російського газу через запуск газопроводу "Північний потік – 2".
-1 Київ
