Україна вимагає участі в переговорах США і Німеччини щодо "Північного потоку – 2"

Світ

Українська сторона вимагає участі в переговорах у Вашингтоні між Сполученими Штатами і Німеччиною щодо проєкту газопроводу "Північний потік – 2". Про це в коментарі німецькому виданню Die Welt заявив посол України в Німеччині Андрій Мельник. Свою позицію український дипломат опублікував у Twitter 3 червня.

"Північний потік – 2" – удар у самісіньке серце України: як із точки зору економіки, так і насамперед безпеки. Саме тому Україна вимагає участі в німецько-американських переговорах щодо цього вкрай небезпечного проєкту. Ми повинні сидіти за одним столом і мати право голосу", – написав Мельник.

За його словами, 1 червня українська сторона висловила відповідне прохання уряду ФРН.

"Було б абсолютною катастрофою, передусім для взаємної довіри, якщо цей гешефт буде досягнуто між Берліном і Вашингтоном – за рахунок України", – підкреслив у Twitter Мельник.

Газета Westdeutsche Allgemeine Zeitung (WAZ) повідомляла 1 червня, що група німецьких високопосадовців на чолі з радником канцлерки Німеччини Ангели Меркель щодо питань зовнішньої політики Яном Геккером та її головним радником з економічних питань Ларсом-Гендріком Реллером цього тижня відвідають Вашингтон, зокрема для обговорення проєкту газопроводу "Північний потік – 2".

Видання зазначало, що візит німецької делегації відбудеться за кілька днів до першої поїздки Байдена в Європу, він має усунути напруженість в економічних відносинах між США і Німеччиною.

За інформацією WAZ, неофіційно у Вашингтоні припускають, що будівництво "Північного потоку – 2" може бути завершено, але його можна буде ввести в експлуатацію тільки тоді, коли Кремль змінить свою поведінку, зокрема в Україні.

Адміністрація президента США виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – більше ніж 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, опинилися під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року.
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або опинилися на стадії виходу. Причиною цього стали ймовірні нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
18 травня видання Axios написало, що США не вводитимуть санкцій щодо компанії – оператора газопроводу Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня підтвердив це.
Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, які беруть участь у будівництві газопроводу.
21 травня Сполучені Штати занесли до санкційного списку 13 російських суден, дві компанії та один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Президент України Володимир Зеленський 20 травня, кажучи про заплановану зустріч Байдена з президентом РФ Володимиром Путіним, висловив побоювання, що "Росія може натиснути на США" і санкції проти "Північного потоку – 2" буде скасовано. Зеленський підкреслив, що вважає такий сценарій програшем США й особисто президента Байдена.