Німеччина може переосмислити ідею "Північного потоку – 2" після парламентських виборів – посол Мельник

Німеччина може переосмислити ідею "Північного потоку – 2" після парламентських виборів – посол Мельник Україна вважає "Північний потік – 2" незакінченим проєктом
Фото: ЕРА
Позиція Німеччини щодо газогону "Північний потік – 2" може змінитися після парламентських виборів. Таку думку висловив в інтерв'ю Berliner Zeitung посол України в Німеччині Андрій Мельник.

Усередині країни зараз з'являється дедалі більше супротивників цього проєкту, переконаний дипломат. Партія "Зелені" дала чітко зрозуміти, що вони проти "Північного потоку – 2", Вільна демократична партія вимагає мораторію на будівництво, а в керівному Християнсько-демократичному союзі думки розділилися, зазначив він.

Україна вважає "Північний потік – 2" ще не закінченим проєктом, підкреслив Мельник. За його словами, газогін має важливий аспект політики безпеки. Українські трубопроводи "створюють позитивну взаємозалежність між Росією, Україною і Німеччиною", пояснив посол.

Така залежність, на думку Мельника, мала стабілізаційний ефект, а її втрата може значно збільшити ризик нового втручання Росії.

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газогону розпочали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, що беруть участь у ньому, перебувають під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.

Будівництво заморозили 2019 року, коли було добудовано 93% газогону, повідомила компанія-оператор Nord Stream 2 AG. За рік, у грудні 2020 року, будівництво поновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цьогоріч.

Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.

Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газогону "Північний потік – 2" або наразі на стадії виходу. Причиною цього стали ймовірні нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.

Адміністрація Байдена виступала проти будівництва "Північного потоку – 2". Проте 18 травня видання Axios написало, що США не вводитимуть санкцій щодо компанії – оператора газогону Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.

Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, що беруть участь у будівництві газогону.

21 травня Сполучені Штати занесли до санкційного списку 13 російських суден, дві компанії і один заклад, пов'язані з будівництвом газогону, але Nord Stream 2 AG у списку немає.

Президент України Володимир Зеленський 20 травня, кажучи про заплановану зустріч Байдена із президентом РФ Володимиром Путіним, висловив побоювання, що "Росія може натиснути на США" і санкції проти "Північного потоку – 2" скасують. Зеленський підкреслив, що вважає такий сценарій програшем США і особисто президента Байдена.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати