Політика

"Нафтогаз" закликав владу України не допустити зняття санкцій США з "Північного потоку – 2"

29 травня 2021, 09.47 Этот материал также можно прочитать на русском

Ризик відмови адміністрації Байдена від санкцій проти "Північного потоку – 2" був очевидним, зазначив Вітренко Фото: Група Нафтогаз / Facebook

Національна акціонерна компанія (НАК) "Нафтогаз України" звернулася до органів державної влади не допустити зняття санкцій Сполучених Штатів із проєкту газопроводу "Північний потік – 2". Про це повідомляють на сайті НАК 28 травня.

"Ризики відмови від санкцій із боку нової адміністрації були зрозумілі. Очікувано, що нова адміністрація США шукатиме певні компроміси з Німеччиною, оскільки для них Німеччина є важливим партнером по НАТО. У свою чергу Німеччина, принаймні до виборів восени, намагатиметься якомога швидше закінчити будівництво "Північного потоку – 2" і тиснутиме на США", – зазначив голова правління НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко.

За його словами, цей ризик був очевидним. Вітренко розкритикував діяльність "попередників", вони, на його думку, мали "грати на випередження".

"Враховуючи високу ймовірність виникнення нових загроз, "Нафтогаз" звертається до органів державної влади, громадських діячів та експертної спільноти, аби негайно виступити з публічною ініціативою і закликати стратегічних партнерів та усі зацікавлені сторони не допустити зняття санкцій США із проєкту "Північний потік – 2", – ідеться в повідомленні НАК.

26 травня Вітренко заявляв, що "Нафтогаз України" посилює команду, яка буде займатися протидією будівництву газопроводу "Північний потік – 2" – це "пріоритетний напрям" для НАК.

"Сподіваємося, що ще не пізно і через кілька місяців ми побачимо позитивну динаміку", – зазначав голова правління компанії.

Кабінет Міністрів України 28 квітня оголосив про звільнення Андрія Коболєва з посади голови правління "Нафтогазу". На його місце призначили Вітренка. Строк його повноважень – один рік.

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – більше ніж 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, – під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморозили 2019 року, коли було добудовано 93% газопроводу, повідомила компанія-оператор Nord Stream 2 AG. За рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року.
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або вже на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація Байдена виступала проти будівництва "Північного потоку – 2". Проте 18 травня видання Axios написало, що США не вводитимуть санкцій проти компанії – оператора газопроводу Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.
Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, що беруть участь у будівництві газопроводу.
21 травня Сполучені Штати занесли до санкційного списку 13 російських суден, дві компанії та один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Президент України Володимир Зеленський 20 травня, кажучи про заплановану зустріч Байдена з президентом РФ Володимиром Путіним, висловив побоювання, що "Росія може натиснути на США" і санкції проти "Північного потоку – 2" скасують. Зеленський підкреслив, що вважає такий сценарій програшем США та особисто президента Байдена.