-2 Київ
"Для мене День Перемоги – святий день. Я святкую його, незважаючи на жодні нововведення, 9 травня... Щороку я приношу квіти до пам'ятника Невідомому солдату. Це акт, дуже потрібний для мене, для моєї душі... Для мене як для людини, яка знає, що там було, з огляду на величезну кількість бесід з очевидцями і величезну кількість поглинутої мемуарної літератури, це меншою мірою День Перемоги. Це день скорботи за загубленими мільйонами життів, бездарно загубленими. Я розумію всю цю історію... Адже не випадково Росія засекретила військові архіви – у цих архівах багато чого лежить", – сказав журналіст.
Усім, хто хоче розібратися в історії Другої світової війни, Гордон порадив подивитися його інтерв'ю з російським істориком та публіцистом Марком Солоніним.
"Він розповідає страшні речі... [Очільник СРСР Йосип] Сталін грався з [лідером нацистської Німеччини Адольфом] Гітлером. Сталін збирався напасти першим, дещо пізніше. Гітлер його випередив. Двоє фашистів, по суті, двоє диктаторів мірялися м'язами. У підсумку бездарно, з огляду на величезну кількість репресованого вищого командного складу Червоної армії, ураховуючи абсолютну неготовність Радянського Союзу до війни, ураховуючи переважання з часів Громадянської війни в керівництві армії кавалеристів, які не розуміли, що таке нова реальність у веденні бойових дій, – унаслідок цього протягом перших місяців війни Червона армія тільки полоненими втратила 4 млн людей. Тут під Києвом сотні тисяч потрапили в полон. Люди гнили в ямах. Німці шаленіли: що з ними робити? Годувати їх нічим. Вони їх у ями пускали, і селяни когось забирали, хтось тікав", – нагадав Гордон.
Він підкреслив, що керівництво СРСР "кинуло в горнило цієї безжальної війни" мільйони найкращих людей, які загинули.
"Це ж треба додуматися в Ленінграді [під час блокади] заморити майже мільйон осіб голодом! Боже мій, який жах! Тому для мене 9 Травня – це день скорботи", – сказав журналіст.
Гордон розповів, що його дідуся під час війни повісили в Києві.
"Він був одним із керівників міста – заступником голови міськвиконкому, за нинішніми реаліями – заступником мера з економіки. Він побудував центральний стадіон (його мали здавати 22 червня)", – сказав засновник інтернет-видання "ГОРДОН".
Журналіст "Эха Москвы" запитав, чи є 9 Травня спільним днем скорботи для України та Росії.
"Я свою скорботу ні з ким не ділю і ні з ким не поєдную. Це моя скорбота. У Росії День Перемоги – це день "перемоголюбства", тому що хизуватися [президенту РФ Володимирові] Путіну більше нічим – він хизується перемогою у Другій світовій війні. Чим сьогодні Росія може похизуватися, окрім м'язів, якими вона грає на кордонах з Україною? Тому для мене це моя скорбота. Вона не показна, вона внутрішня", – зазначив Гордон.
Він згадав героїв своїх інтерв'ю, які розповідали йому про трагедію Другої світової війни.
"Для мене як для людини, перед якою покійний [російський художник] Ілля Глазунов ридав ридма, розповідаючи про блокаду, як на його очах помирала вся його сім'я, як щури виїдали обличчя його родичів, як його померлу бабусю зносили в двірницьку, як вив від голоду, вмираючи, його батько, – для мене ця війна – це Глазунов. Для мене ця війна – це [Радянський і американський скульптор] Ернст Неізвєстний, який перед смертю розповідав мені у Нью-Йорку – він був хоробрим воїном, кавалером багатьох орденів, – як ішли в атаку, як на небіжчиків, які щойно загинули, розрізали їжу тощо. Ось це війна. А не лакувальні фільми, які зараз знімає Росія, і не паради із брязкотом зброї", – сказав журналіст.
Він зазначив, що Росія витрачає багато грошей на цю показуху, а краще б спрямовувала їх на допомогу ще живим ветеранам.
"У вас у Росії сотні тисяч хлопців, які загинули під час Другої світової війни, досі лежать непохованими. У вас у Росії тисячі ще вижилих ветеранів ходять беззубими і справляють малу нужду під себе. Краще б замість цих парадів забезпечили нормальне життя цим нещасним людям. Краще б замість цих парадів поховали тих, хто досі в полях під Ржевом і Псковом лежить невпізнаний. Але ні, треба показувати, ходити із цими плакатами [на акції] "Безсмертний полк". Показуха – наше все. Нічого не змінилося. Дрімучий совок", – вважає Гордон.
Журналіст запитав, чи змінила ставлення українців до Другої світової війни російська агресія.
"Ні. Мухи окремо, котлети окремо. Це наша скорбота, це наша пам'ять. Уся українська земля просочена кров'ю хлопців, які її захищали під час Другої світової війни. Це наш біль. Ми боролися проти фашизму. У нас тоді була одна велика країна. І я служив у Радянській армії, але, дякувати богу, що цієї страшної тоталітарної країни більше немає. Тільки блюзнір може сказати, що не було Перемоги й давайте не згадувати загиблих і давайте не святкувати цей день", – сказав Гордон.
