+10 Київ
Приблизно 60 діячів науки, культури та релігії України і Польщі закликало владу обох країн повернутися до політики діалогу і відмовитися від продовження конфронтації в польсько-українських відносинах. Про це йдеться у спільному зверненні, яке є в розпорядженні видання "Еспресо".
"Ми, представники багатьох громадянських середовищ у Польщі та Україні, хочемо висловити свій протест проти продовження конфронтаційної політики та її ескалації у відносинах між Польщею та Україною" , – ідеться в заяві.
На думку громадських діячів, така політика знищує зусилля кількох поколінь поляків і українців, які привели до діалогу, співробітництва і дружби між країнами.
"Маємо за собою важку історію, але попри це вдалося нам утвердити нове партнерство, нову якість нашої близькості! Вдалося передусім тому, що обидва суспільства за підтримки Костелу й Церкви, а також політиків розпочали діалог, що будується на основі стандартів, прийнятих у Західній Європі після 1945 року. Тобто ми шукали те, що зближує і єднає народи, а не те, що ділить їх; шукали виходу з історичної пастки шляхом далекої від політизації праці істориків та освіти", – ідеться в тексті документа.
Підписанти звернулися до громадян Польщі та України і політиків, які "несуть остаточну відповідальність за відносини між країнами".
"У стосунках між Польщею та Україною ми хочемо повернення політики, що спирається на справжній діалог, а не на диктат однієї зі сторін. Хочемо політики, яка звернена до сьогодення і до майбутнього... Нинішній Європі загрожує зіткнення національних егоїзмів, а передусім російський імперіалізм. У цих умовах нам, полякам та українцям, легше буде протидіяти цій загрозі разом", – ідеться у зверненні.
Від української сторони лист підписали письменник і перекладач Юрій Андрухович, професор Національної академії наук України Євген Бистрицький, дисидент Микола Горбаль, експерт стратегій Євген Глібовицький, композитор Леся Тельнюк, журналісти Вахтанг Кіпіані та Віталій Портников.
Серед підписантів від Польщі – професор літератури Пшемислав Чаплінський, історик Польської академії наук Анджей Фрішке, директор Польського театру у Варшаві Анджей Северин, журналісти Адам Міхнік і Ярослав Курський та інші.
У жовтні 2016 року польський Сейм і Верховна Рада України ухвалили спільну Декларацію пам'яті та солідарності, яка мала покласти край історичним суперечкам. Незважаючи на це, історичне питання залишається джерелом напруженості між країнами.
Улітку 2017 року українська сторона відмовила польській у пошуку й ексгумації похованих на території України поляків.
2 листопада 2017 року тодішній міністр закордонних справ Польщі та член партії "Право і справедливість" Вітольд Ващиковський заявив, що Польща має намір запустити процедуру, яка не дозволить в'їхати до країни українцям, що демонструють антипольські погляди.
26 січня 2018 року польський Сейм проголосував за поправки до закону про Інститут національної пам'яті. У ніч на 1 лютого документ схвалив польський Сенат. 6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав ініціативу і передав її в Конституційний суд, щоб той перевірив, чи вона не обмежує свободи слова і переконань.
Закон установлює кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках.
19 лютого стало відомо, що опозиційна "Громадянська платформа" підготувала зміни до польського закону про Інститут нацпам'яті.
