Клімкін: Визначальними в польсько-українській історії були не війни й конфлікти, а століття мирного співжиття

У Польщі та України немає причин для образ і претензій одна до одної. Таку думку міністр закордонних справ України Павло Клімкін висловив у статті для львівського видання "Збруч".

"Польща й Україна мають сотні років спільного минулого, і, на жаль, воно було непростим, а часто – і трагічним. Проте чи є в нинішній Європі дві сусідні країни, у відносинах яких не було б трагічних, кривавих сторінок? І що б сталося з Європейським Союзом, якби зараз кожен витягнув зі скринь свої старі образи й претензії?" – написав він.

За словами міністра, обидві нації близькі одна одній.

"Я переконаний, що визначальними в польсько-українській історії були не війни й конфлікти, а саме століття мирного співжиття, спільна праця, мільйони спільних шлюбів і народжених у них дітей. Про це свідчить результат історичного розвитку: сьогодні ми маємо дві надзвичайно близькі нації з подібними мовами, культурами, ментальностями й цивілізаційними цінностями, а також із природною налаштованістю на подальше мирне і дружнє співжиття", – уважає Клімкін.

Він висловив надію, що нинішня ситуація не зможе зруйнувати налаштованість на добрі відносини між країнами.

У жовтні 2016 року польський Сейм і Верховна Рада України ухвалили спільну Декларацію пам'яті та солідарності, яка мала покласти край історичним суперечкам. Незважаючи на це, історичне питання залишається джерелом напруженості між країнами.

Улітку 2017 року українська сторона відмовила польській у пошуку й ексгумації похованих на території України поляків.

2 листопада 2017 року тодішній міністр закордонних справ Польщі та член партії "Право і справедливість" Вітольд Ващиковський заявив, що Польща має намір запустити процедуру, яка не дозволить в'їхати до країни українцям, які демонструють антипольські погляди.

26 січня 2018 року польський Сейм проголосував за поправки до закону про Інститут національної пам'яті. У ніч на 1 лютого документ схвалив польський Сенат. 6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав ініціативу і передав її в Конституційний суд, щоб той перевірив, чи вона не обмежує свободи слова і переконань.

Закон установлює кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках.

19 лютого стало відомо, що опозиційна "Громадянська платформа" підготувала зміни до польського закону про Інститут нацпам'яті.