-1 Київ
Про бідність населення:
Головним викликом [країни] є соціальна бідність, низький рівень і незадовільна якість життя більшості українців. Цілком природно, що люди цим розчаровані. Я це розчарування розумію і повністю поділяю.
З іншого боку, як згадаєш 2014 рік, здригнешся: ми дістали у спадок нереформовану, відсталу економіку, смертельно хвору банківську систему, де рівень проблемних кредитів перевищував 70%. Банківська система фактично була банкрутом, порожній казначейський рахунок, порожній бюджет. Далі – напад із боку Росії, незаконна анексія [Криму].
Потрібно було шукати кошти на оборону в умовах, коли внаслідок окупації ми втратили понад 20% промислового потенціалу нашої країни. Окремим елементом гібридної війни було агресивне закриття для України російського ринку, який колись поглинав більше ніж третину українського експорту. Нам відключили газ, перекрили транзит до третіх країн. Усе це є елементами гібридної війни РФ проти суверенної і незалежної України. Але ми вистояли.
Однак усе одно не покидає відчуття, що зробили не все, що могли. Так, ми відновили економічне зростання. Плюс 2% до ВВП – це, звісно, краще, ніж мінус 15%, але очевидно, що досягнуті темпи категорично неприйнятні і недостатні, щоб забезпечити символічне, але відчутне зростання зарплат і пенсій. Їх мало, щоб дати кожному українцеві якісну освіту, медицину, гарантувати безпеку.
Щоб забезпечити досягнення цих цілей, я готовий до розв′язання найскладніших завдань, які тільки можуть виникнути на нашій українській політичній шахівниці.
Про популістів в Україні:
У політиці – як у звичайному житті: що складніша ситуація, то менше прислухаються до традиційної медицини, зростає попит на знахарів, ворожок, мольфарок і навіть апостолів. Популізм і отаманщина – ще два виклики, які стоять перед нами так само гостро, як і 100 років тому, коли Україна через брак внутрішньої єдності стала здобиччю агресора й утратила незалежність.
Моя місія як президента – не допустити повторення цих помилок. Упевнений, що ця місія здійсненна і безальтернативна. Я захищу країну від безвідповідальних популістів, навіть незважаючи на те, що вони уклали таємний союз із контрреформаторами і реваншистами, а деяких професійних борців за щастя народу корупціонери-втікачі щедро пригощають грошима з-за кордону, украденими в українців. Ми, на жаль, поки не все змогли повернути в бюджет, але і ця робота триває. Я впевнений, любі мої, що все буде добре.
Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com
Згідно з Конституцією України, президент не має права нікому передавати свої обов'язки, тому 24 години на добу майже чотири роки я перебуваю на зв'язку і виконую функції президента і верховного головнокомандувача. І на початку січня я цих обов'язків нікому не передоручав. Хочу дуже твердо підкреслити: кордон я перетинав під своїм прізвищем, зі своїм паспортом, із відповідною реєстрацією у прикордонників... Я тоді не знав, але доручив своїй службі безпеки перевірити це і дістав підтвердження.
І літак, і готель я оплачував зі свого банківського рахунку в українському банку, і в поданій декларації (це має відбутися протягом найближчих трьох із половиною тижнів) ви зможете в цьому переконатися. Підкреслюю, що на це не було витрачено жодної копійки з українського бюджету, а кошти було задекларовано, із них сплачено всі податки.
Про миротворців на Донбасі:
Неможливо проводити будь-які процеси, коли снайпери, артилеристи, мінометники і танкісти із РФ убивають наших вояків. Це ніяка не заморожена фаза конфлікту, це гаряча війна. І присутність миротворців – не просто розведення сторін (що для нас неприйнятно), вони повинні діяти на всій окупованій території.
Перше, до чого це приведе, – Росія буде змушена вивести свої окупаційні війська. Друге – миротворці зможуть роззброїти незаконні збройні формування. Третє – миротворці зможуть узяти під контроль ділянку українсько-російського кордону і зупинити інфільтрацію російських військ і озброєння на окуповану територію. Четверте – Україна зможе відновити свої гуманітарні місії, оскільки на окупованій частині [Донбасу] зараз гуманітарна катастрофа. І п'яте – безумовно, країни-агресори або сусіди не можуть брати участь у миротворчій операції.
Про законопроект про нацбезпеку України:
Сьогодні я подав у Верховну Раду основний, стратегічний, фундаментальний законопроект про національну безпеку України. Його розробляли протягом багатьох місяців у тісній координації з нашими партнерами по НАТО. Він передбачає перехід нашого сектору безпеки на стандарти НАТО, упровадження демократичного цивільного контролю над армією, правоохоронними органами, спецслужбами. Я дуже довго вагався, але вирішив, що навіть під час війни ми повинні ухвалити [рішення про] призначення цивільного міністра оборони, розділити позицію головнокомандувача і начальника Генштабу, провести низку величезних реформ, щоб перевести країну на стандарти НАТО.
Про закріплення євроінтеграції в Конституції:
Зараз у моїй команді ми обговорюємо пропозицію заякорити в Конституції європейську та євроатлантичну інтеграцію. Обидві ідеї зараз, як засвідчують соцопитування, мають широку підтримку, консолідують суспільство. Водночас, коли піднімають голову антиєвропейські політичні сили, які прагнуть до реваншу, поправки до Основного закону могли б стати страховкою від будь-яких несподіванок та імперативом для будь-яких політичних сил на роки вперед.
Прагнення до членства в ЄС та НАТО можна було б зафіксувати у преамбулі Конституції, для чого достатньо підтримки двох третин складу Верховної Ради. І останні голосування щодо законопроектів, які стосуються національної оборони і безпеки, дають мені підстави для стриманого оптимізму.
Фото: president.gov.ua
Про керівника операції Об'єднаних сил на Донбасі:
Я дав два тижні начальнику Генштабу і міністру оборони на те, щоб запропонувати мені кандидатури. Дві кандидатури вже готові... Це будуть бойові генерали, у яких є досвід командування бригадами та об'єднаннями на сході нашої країни, високий авторитет. Я думаю, що вони повною мірою зможуть використовувати ті нові можливості, які дає закон про реінтеграцію.
Про надання Україні оборонного озброєння:
Перше постачання цього озброєння має відбутися вже за кілька тижнів. Ми говоримо про цілу низку постачань, починаючи з антиснайперських комплексів, тому що багато українських бійців було вбито саме російськими снайперами на сході нашої країни. Надходження таких антиснайперских комплексів допоможе нам значно знизити кількість загиблих, а також підвищити рівень безпеки, особливо це важливо на передовій. Ми також говоримо про засоби радіоелектронної боротьби, протиповітряної оборони і багато інших видів озброєння. На жаль, я не можу розголошувати подробиці, оскільки це таємні дані.
Про звільнення заручників:
Процес не сповільнився. Ви бачили, що перед закінченням 2017 року нам удалося привезти додому 74 українців, дехто з них по три роки перебував у полоні. Можу сказати, що до кінця цього тижня ще двох наших заручників ми повернемо додому. Про це вже є домовленість – і місце, і дата. Думаю, що не зірветься. Це є моїм найвищим пріоритетом, я цим займаюся особисто. У Росії рішення теж ухвалюють на найвищому рівні, щодо кожного. Це правда.
Про повернення української техніки з Криму:
Ми готові прийняти кораблі з Криму тільки разом із Кримом. Упевнений, що це одностайна позиція і української влади, і народу, і суспільства. Щоб це прискорити, ми використаємо всі інструменти, наявні в нашому розпорядженні: і дипломатичні зусилля, і санкційні, і судові.
Про "національні дружини" і заворушення в Києві:
Скажіть, будь ласка: коли ви дивилися на так звані національні дружини на Хрещатику – чи почувався кожен із вас безпечніше? Монополія на владу, монополія на зброю належать державі. Учора під Верховною Радою влада, поліція, Національна гвардія діяли адекватно. А провокатори – ні, тому вони повинні нести відповідальність у прозорому суді. Але я звертаюся до журналістів: ми повинні об'єктивно висвітлювати ці події.
Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com
Про президентські вибори і лідерство Тимошенко в соцопитуваннях:
Я не хотів би з вами сперечатися, хто лідирує в рейтингах, тому що я займаюся реформуванням держави, оборони, зовнішньою політикою, а не рейтингами. І займаюся цим із самого початку. Рішення про участь у виборчій кампанії я буду ухвалювати тоді, коли кампанія почнеться. Обіцяю вас про це детально проінформувати. Упевнений, що зараз нам треба займатися об'єднанням усіх політичних сил, суспільства, держави. Я навмисно зробив дострокові парламентські вибори у 2014 році, щоб у нас було майже чотири роки на проведення реформ. І поки парламент, уряд, коаліція матимуть можливість робити реформи, ми будемо працювати.
Про "варіант Б" на випадок поразки у виборах:
Я точно, 100% братиму участь у президентських виборах як виборець. Точно голосуватиму. Голосуватиму в Україні, у Києві. Можу назвати адресу виборчої дільниці, це Будинок офіцерів. Я підкреслюю, що після виборів я точно житиму в Україні. Я абсолютно небайдужий до України. Я зроблю все, щоб не допустити реваншу. І я не розумію, про який варіант "Б" ви говорите... Соню (запитання ставила шеф-редактор видання "Лівий берег" Соня Кошкіна. – "ГОРДОН"), я не програв ще жодної виборчої кампанії у своєму житті.
Про парламентські вибори:
Ще одна сенсаційна новина: я точно не збираюся брати участі в парламентських виборах. Питання політичних союзів та іншого – це надважливе питання для координації зусиль, зокрема в межах чинної коаліції, зміцнення відносин між урядом та коаліцією і підвищення ефективності роботи як Верховної Ради, так і коаліції. Але в мене є один союзник – український народ. Політичні партії... Я їм дуже вдячний, я їх підтримую, але на сьогодні це не на моєму порядку денному. Найімовірніше, я не буду висуванцем політичної партії, хоча не відкидаю, що якщо буде ухвалено відповідне рішення, то звертатися по підтримку – це вже буде інша справа.
Про зустріч із Юлією Тимошенко:
Я зустрічаюся з усіма керівниками політичних фракцій у парламенті, зокрема зустрічався з Юлією Володимирівною Тимошенко. Багато разів. Зокрема, здається, один раз – цього року. Ми дуже ретельно обговорили процедуру висування кандидатів у ЦВК, бо там був miscommunication: фракція "Батьківщина" змінила свою кандидатуру, яка відповідає висунутим критеріям. Ми обговорювали це, Юлія Володимирівна подякувала мені, коли я сказав, що подам кандидатуру від "Батьківщини" до парламенту, і нехай Верховна Рада визначається. Що й було зроблено. Я не роблю з цього жодної таємниці, але окремо наголошую: я зустрічаюся з усіма керівниками фракцій і далі зустрічатимуся. Бо це український парламент, а вони – представники народу.
Фото: president.gov.ua
Про те, "як бути президентом-олігархом у країні, де люди виживають, а не живуть":
Я готовий сказати, що мені вдалося змінити за ці три з половиною роки. Це не просто створення армії, про що багато хто знає. Гуманітарна катастрофа 2014 року, коли в нас було 15% падіння ВВП, 14% дефіциту держбюджету, відсутність армії, 50% інфляції, менше ніж $5 млрд золотовалютних резервів, жебрацька мінімальна зарплата, порожній казначейський рахунок, паралізована банківська система та судочинство, відсутність будь-якої інфраструктури для боротьби з корупцією та багато інших речей. Не хочу посилатися, наприклад, на Хюга Мінгареллі, який каже, що той, хто не бачить реформ в Україні, м'яко кажучи, необ'єктивний. Я не хочу зараз обговорювати своє життя, але, повірте мені, воно не цукор. Вам цікаво? Запрошую вас особисто провести день зі мною. Упевнений, що ви зміните свою думку.
Про історичну суперечку з Польщею:
Повірте мені, ми не потребуємо, щоб нам хтось казав, яких українських героїв ми повинні шанувати, а яких – ні. Ми самі розберемося. Так само, як нікому не радимо, кого Польща повинна шанувати, а кого – ні. Це недобре. Ми впевнені в тому, що практика заборон на в'їзд чи заморожування досліджень є помилковою, і комісія повинна розв′язати всі ці питання. Я впевнений, що політики повинні дивитися в майбутнє, а минуле залишити історикам. Коли ми почнемо реалізовувати саме цю концепцію, усе в нас добре буде з Польщею.
Про надання українського громадянства Михайлу Саакашвілі у 2015 році:
Я точно так само, як і більшість, був зачарований перспективами, які пан Саакашвілі міг принести Україні. Я намагався створити йому всі можливості для цього. Він був губернатором Одеської області, перед ним було поставлено абсолютно чіткі завдання щодо боротьби з корупцією та реформування системи влади. Йому було надано можливість призначити керівником обласної поліції [Гіоргі] Лорткіпанідзе, Хатію Деканоїдзе було призначено керівником Національної поліції, Давіда Сакварелідзе – заступником генпрокурора і прокурором Одеської області. Було призначено голів усіх районних адміністрацій, керівництво митниці.
Ніхто не мав таких можливостей. А результати ми всі бачили – їх не було. І коли я одержав подання відповідних компетентних органів про порушення під час надання громадянства... У мене не було жодних інших моделей дій, окрім як припинити громадянство. Хто знає, якби цієї перевірки не було, залишалися б мрії, ідеали. Михайло, на жаль, сам їх зруйнував. Я не думаю, що зараз він є щасливою людиною, але це його проблеми, його справа.
Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com
Про присутність Віктора Медведчука в українській делегації в Мінську:
Під час переговорів у Мінську під час розроблення й укладення Мінських угод склад моєї команди був добре відомий. І Медведчука там не було. Є так звана гуманітарна група, яка займається винятково питанням звільнення заручників. Це не мінська група, це частина тристоронньої контактної групи. Колишній голова Служби безпеки України призначив у цю групу Віктора Медведчука. Я про це знав, і зараз вам наголошую, що працюватиму з ким завгодно, хто зможе повернути хоча б одного українського заручника додому.
Ми намагалися застосовувати різні канали комунікацій, починаючи від військових і закінчуючи церквою. Я маю визнати, що найефективнішим виявився Віктор Медведчук. Знаєте чому? Бо рішення про звільнення ухвалює безпосередньо Путін (Медведчук є кумом президента Росії Володимира Путіна. – "ГОРДОН"). Не церква, не його ці proxies (довірені особи. – "ГОРДОН") на окупованих територіях. Поки не буде знайдено рішення, щоб повернути наших хлопців і дівчат, не буде нічого.
Потрібно це робити чи ні? Запитаймо в родичів тих, хто багато місяців або років залишається в катівнях, без суду і слідства. Ми будемо вести переговори з будь-ким, хто поверне хлопців додому. Як і для того, щоб увести миротворців і принести мир на українську землю.
Про деолігархізацію в Україні:
Деолігархізація – це відсторонення олігархів від політичної влади у країні. У нас що, істотно покращилася позиція Фірташа? Він у нас керує парламентом, президентом, урядом? Чи Коломойський? Чи в "Укрнафті" і "ПриватБанку" немає змін? Правильно, канал "1+1"? Хоча зміни є, бо окремі олігархічні ЗМІ мочать президента. Я цього не боюся. Нічого у вас не вийде.
Не може державна влада боротися з кимось конкретно. Я не збираюся цього робити і не підтримую, якщо це робитиме хтось інший, незалежно від того, хто це – Коломойський, Ахметов, Фірташ, Курченко. Де вони всі зараз?.. Підкреслюю, що жоден із них уперше не має жодного впливу на позицію президента. Це і є деолігархізація.
Про майбутню прес-конференцію Віктора Януковича в Москві 2 березня:
Я вам скажу абсолютно чесно: мене не цікавить, що каже Янукович. Не цікавить, що він робить. Рівно чотири роки тому я поїхав в окупований Крим, бо вважав, що моє місце там, хоча говорили, що була загроза життю. Якщо він не вважає себе президентом-утікачем, нехай приїде в Київ. Нехай дає пояснення у країні, якій він завдав стільки шкоди.
Після того, як стало відомо про звернення цього пана до Путіна про введення російських військ, я думаю, що ставлення до нього абсолютно однозначне в усіх. Думаю, що більшість українців також не цікавить, що скаже Янукович. У нього було чотири роки, щоб усе пояснити і покаятися.
