0 Київ
ЩО СТАЛОСЯ?
У неділю, 11 лютого 2018 року, нардеп від фракції "Народний фронт" Андрій Тетерук в ефірі телепрограми "Завтра" заявив, що новий законопроект про національну безпеку й оборону України може бути подано на реєстрацію до Верховної Ради до кінця поточного тижня.
"Я абсолютно впевнений, що наступного тижня він буде підписаний і направлений до парламенту, і всі народні депутати, які вболівають за стан національної безпеки і оборони, зможуть його ретельно вивчити, і це дозволить у найближчий тиждень, який ми будемо працювати в парламенті, внести його в порядок денний і проголосувати в першому читанні", – сказав Тетерук.
Політик запевнив, що ухвалення цього законопроекту ніхто Україні "не нав'язує", однак, за словами Тетерука, документ розробляли "в тісній кооперації із західними партнерами".
За місяць до заяви Тетерука, 17 січня, проект закону в закритому режимі підтримали на засіданні Ради національної безпеки й оборони. За словами президента України Петра Порошенка, законопроект про нацбезпеку "ставить перед собою завдання членства України і в Європейському союзі, і в Північноатлантичному договорі, що має бути безумовною гарантією безпеки, суверенітету та територіальної цілісності держави".
Секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що законопроект має узагальнити і звести до єдиного знаменника всі вже здійснені та заплановані реформи сектору безпеки й оборони України, а також підвищити їхню ефективність відповідно до норм і стандартів НАТО та ЄС.
"Якнайшвидше ухвалення цього законопроекту має стати важливим елементом у сфері захисту української державності та протидії російській агресії", – заявив Турчинов.
5 лютого Порошенко схвалив рішення РНБО про подання у Верховну Раду закону "Про національну безпеку України". Відповідний указ з'явився на офіційному сайті президента після зустрічі у США глави Пентагону Джеймса Меттіса та міністра оборони України Степана Полторака. Меттіс підкреслив, що очікує на ухвалення Верховною Радою закону про нацбезпеку, який дасть змогу провести реформи в українській оборонній сфері.
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?
Закон про нацбезпеку визначає основні засади державної політики, спрямованої на захист національних інтересів України як усередині країни, так і за її межами. По суті, це стратегія розвитку держави на найближчі роки в усіх сферах – від оборонної до прав громадян.
Зараз в Україні діє закон "Про основи національної безпеки", ухвалений ще у 2003 році. У ньому, наприклад, залишився абзац про "дотримання угод щодо тимчасового базування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України".
Наприкінці 2014 року до чинного закону вносили зміни. Зокрема, було скасовано позаблоковий статус України, який з'явився в документі у 2010 році за ініціативою тодішнього президента Віктора Януковича. Крім того, у змінах, поданих у Раду у 2014-му з руки президента Порошенка, прямо не зазначено, що Україна прагне до вступу в НАТО. У фінальному тексті обмежилися дуже розпливчатим формулюванням на кшталт "поглиблення співробітництва з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для членства в цій організації". У середині 2017-го формулювання уточнили: "...з метою набуття членства в Організації Північноатлантичного договору".
ЗВУЧИТЬ НЕПОГАНО, ТО В ЧОМУ ПРОБЛЕМА?
Проблема в тому, що ні експерти з аналітиками, ні нардепи, яким, можливо, доведеться голосувати за нову нацбезпеку України вже цього тижня, досі не бачили тексту законопроекту. Хоча документ не є секретним.
Незважаючи на заяви високопосадовців держави про важливість законопроекту, тексту документа досі не оприлюднили ні на офіційному сайті президента України, ні на сайті РНБО. На сайті Верховної Ради він з'явиться тільки після реєстрації.
ЯКИЙ ДОКУМЕНТ МИ ПУБЛІКУЄМО?
У розпорядженні редакції інтернет-видання "ГОРДОН" опинився повний текст нового законопроекту "Про національну безпеку України", який, за словами наших джерел, можливо, планує подати цього тижня у Верховну Раду президент Порошенко.
Публікуємо текст без скорочень та змін.
НА ЩО ЗВЕРНУТИ УВАГУ В ЗАКОНОПРОЕКТІ?
Редакція "ГОРДОН" звернулася до експертів з питань нацбезпеки й оборони, а також у законодавчій сфері з проханням проаналізувати документ. На перший погляд фахівці виділили таке:
1. Законопроект фактично скомпонавано з положень інших законів та деяких підзаконних актів. Водночас три основні чинні закони цим проектом запропоновано визнати такими, що втратили чинність. Частина положень запропонованого законопроекту, на думку експертів, є як мінімум слабкою порівняно з уже чинними нормами. Наприклад, це стосується норм про демократичний цивільний контроль і оборонне планування.
На п'ятій сторінці законопроекту починається розділ, що стосується "Демократичного цивільного контролю". Скріншот: Gordonua.com
2. Термінологія проекту, на думку фахівців, потребує більшої чіткості й, можливо, універсальності, а відповідні норми законопроекту однозначно вимагають доопрацювання. Насамперед це стосується понять "сили оборони" і "сили безпеки". З урахуванням статусу органів сектору безпеки й оборони, викладеного в законопроекті, можуть виникнути проблеми, до чого саме належать ті чи інші структури – до сил безпеки чи до сил оборони?
Третя сторінка законопроекту, на якій визначено поняття "сектор безпеки й оборони", "сили безпеки" і "сили оборони". Скріншот: Gordonua.com
3. Експерти зауважили, що стаття законопроекту, присвячена фінансуванню сектору безпеки й оборони (на рівні 5% ВВП), передбачає 3% на сили оборони і 0,5% на оборонно-промисловий комплекс. Тобто загалом 1,5% залишається на сили безпеки. Без відповідних розрахунків складно оцінити доцільність та обґрунтованість такого розмежування. Крім того, цілком імовірно, що за такого розрахунку на Збройні сили України (один зі складників сил оборони) припадає менше фінансових ресурсів, ніж реально необхідно для запобігання збройній агресії. Цілком імовірно, певне "розпорошення" ресурсів через гнучке віднесення тих або інших структур до сил оборони чи до сил безпеки.
30-та сторінка законопроекту, стаття 34 про "Фінансове забезпечення сектору безпеки й оборони". Скріншот: Gordonua.com
4. Законопроект, зазначили аналітики, не повністю відповідає концептуальним засадам, визначеним "Планом законодавчого забезпечення реформ в Україні" (пункт 54).
Пункт 54 із "Плану законодавчого забезпечення реформ в Україні". Скріншот: golos.com.ua
За словами експертів, планом передбачено розроблення проекту з аналогічною назвою, але водночас законопроект визначено як конституційний, а його концептуальні засади, зокрема, охоплювали:
- національні та геополітичні інтереси України у сфері національної безпеки;
- механізми реалізації державної політики у сфері національної безпеки України;
- систему управління забезпеченням національної безпеки України в умовах: мирний час, в особливий період, воєнний стан, надзвичайний стан, стан гібридної агресії;
- перелік індикативних показників і критеріїв оцінки дій суб'єктів гарантування національної безпеки України;
- нові суб'єкти гарантування національної безпеки України;
- повноваження і відповідальність суб'єктів національної безпеки України;
- система кадрового гарантування національної безпеки України;
- об'єднаний комітет розвідки;
- сили спеціальних операцій;
- механізми розвитку системи національної безпеки України;
- контроль за системою забезпечення національної безпеки України;
- порядок інформування населення щодо забезпечення національної безпеки України.
І ЩО ТЕПЕР?
Залишилося дочекатися реєстрації законопроекту у Верховній Раді та його подання до порядку денного. Крім парламентського обговорення, не менш важливою буде публічна дискусія про найважливіший для країни законопроект, його оцінка не тільки політиками, але й експертами у сфері безпеки, оборони, юриспруденції, міжнародної та внутрішньої політики. Видання "ГОРДОН" готове надати свій майданчик для змістовного обміну думками.
