Інструменти міжнародного права неповороткі і забюрократизовані – Климпуш-Цинцадзе про Гаагу 

Складна бюрократична процедура не дозволяла раніше звернутися в Міжнародний суд ООН для захисту постраждалого цивільного населення Криму і Донбасу. Про це в ефірі телеканалу "Еспресо" заявила віце-прем'єр-міністр України з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

"На жаль, ми бачимо недосконалість міжнародного права, і з цим згодні, напевно, всі країни світового співтовариства. Ті інструменти, які ми маємо з міжнародного права, неповороткі і забюрократизовані", – заявила Климпуш-Цинцадзе.

Вона зазначила, що Росія під час слухань у Гаазі звинувачує Україну в тому, що вона пізно звернулася в Міжнародний суд ООН.

"Україна не могла звернутися раніше через те, що зобов'язана була пройти всю цю процедуру двосторонніх консультацій для того, щоб мати право на звернення до суду ООН", – пояснила віце-прем'єр.

"Іншого міжнародного права не маємо, тому повинні максимально використовувати те, що є", – додала вона.

6 березня в Гаазі почалися попередні слухання за позовом України проти Росії,у якому вказано на порушення Москвою положень Конвенції ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Київ вимагає засудити акти тероризму в Харкові і на Донбасі, включно зі збитим рейсом MH17, а також зобов'язати Росію виплатити компенсації, розмір яких у позові не вказано. Крім цього, суду пропонується залучити до відповідальності офіційних осіб, винних, на думку позивачів, у підтримці тероризму.

Інший блок претензій у позові стосується порушень прав кримських татар і українців з боку окупаційної влади Криму.

У Києві припускають, що розгляд позову триватиме п'ять–сім років.