"До цього ми вважали, що найбільш негативний сценарій для нас – якщо він запуститься у травні. Але зараз бачимо, що процес іще більше затягується. Тому він, швидше за все, не запуститься до кінця першого півріччя. Але до осені [не запуститься] – це найкращий варіант для "Газпрому". При цьому ми вважаємо, що є суттєва ймовірність того, що він не запуститься найближчим часом або не запуститься взагалі", – сказав Вітренко.
Він зазначив, що йдеться про "усвідомлену політику", щоб поставити перед вибором президента Росії Володимира Путіна.
"Він має повністю поміняти підходи до поставок газу в Європу, прибирати геополітику із цього і втратити можливість використовувати газ як зброю. Не просто не використовувати, а втратити можливість", – наголосив Вітренко.
За його словами, демонополізація експорту газу з Росії трубопровідним транспортом призведе до того, що "газ буде просто продаватися на кордоні або всередині Росії, експортуватися різними компаніями".
"Буде той же транзит через Росію та експорт, відповідно, в Європу через ту ж Україну середньоазіатського газу. І Путін у значно меншій мірі зможе впливати на всі ці потоки газу. Це і є європейські правила. І Путіна поставили перед вибором – або європейські правила, або "Північний потік – 2" ніколи не зможе запрацювати", – пояснив Вітренко.
Контекст
Будівництво "Північного потоку – 2", який має з'єднати Росію та ФРН дном Балтійського моря в обхід України, повністю завершено. 8 листопада 2021 року в "Газпромі" заявили, що трубопровід готовий до запуску.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають трубопровід загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газогону, проте наприкінці травня 2021 року глава Білого дому назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин із Європою запровадження нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газогін "практично закінчено".
Німеччина та США 21 липня 2021 року повідомили, що уклали угоду щодо газогону "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії та закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України".
Вищий земельний суд німецького Дюссельдорфа 25 серпня цього року зобов'язав оператора газогону бути незалежним від "Газпрому" та дотримуватися європейського законодавства. Генеральний директор компанії "Оператор газотранспортної системи України" (ОГТСУ) Сергій Макогон заявляв, що це "саме те, на чому наполягає Україна".
ОГТСУ повідомив, що Nord Stream 2 AG, якою на 100% володіє російський "Газпром", 8 вересня подала заявку на сертифікацію як незалежного оператора системи передання газогону "Північний потік – 2" у Федеральне мережеве агентство ФРН.
"Немецкая волна" зазначала, що попереднє рішення щодо "Північного потоку – 2" має ухвалити Федеральне мережеве агентство ФРН, а потім свою позицію щодо газогону має висловити Європейська комісія, вона може взяти на формулювання висновку до чотирьох місяців. Після цього німецький регулятор має ще два місяці на ухвалення остаточного рішення.
16 листопада стало відомо, що Федеральне мережеве агентство Німеччини зупинило сертифікацію "Північного потоку – 2". У компанії ОГТСУ припустили, що "Газпром" спробує обійти законодавство ЄС для сертифікації трубопроводу.
Глава МЗС ФРН Анналена Бербок заявила 12 грудня в інтерв'ю ZDF, що "Північного потоку – 2" поки що не можуть схвалити через невідповідність енергетичному праву Європейського союзу.
Президент Федерального мережевого агентства Німеччини Йоген Гоманн зазначив 16 грудня, що "Північного потоку – 2" не запустять у першій половині 2022 року. За його словами, Nord Stream AG розпочала процес створення дочірньої компанії у ФРН. Гоманн додав, що сертифікацію "Північного потоку – 2" відновлять, щойно компанія надасть необхідні документи.
Віцеканцлер Німеччини Роберт Габек в інтерв'ю газеті FAZ, опублікованому 18 грудня, назвав помилкою проєкт "Північного потоку – 2".