"Відразу скажу, що законопроєкт про столицю почав провалюватися на перших хвилинах обговорення з громадськістю та експертами. Так чи інакше, залишається цілий ряд проблемних питань, які потребують вирішення і на які сьогодні поки що немає чітких відповідей. Чому в законопроєкті не передбачено повернення до бюджету громади 60% податку на доходи фізичних осіб для розвитку Києва (сьогодні Київ отримує 40%)? Це досить важливе питання, адже це мільярди, за які можна було б розвивати місто, розбудовувати інфраструктуру тощо", – заявив Кривошея.
Політик наголосив, що влада організувала зустріч із киянами після того, як комітет погодив законопроєкт до другого читання, і навряд чи це було реальним обговоренням. Унаслідок ухвалення законопроєкту у столиці може утворитися двовладдя та криза місцевого самоврядування, вважає він.
"Проєктом закону запроваджується перехідний період шість місяців, за який з'явиться "префект" – новий голова КМДА. Однак голови РДА залишаються при своїх повноваженнях до моменту створення районних виконкомів. Законопроєктом не визначено чітких строків, коли мають бути проведені перші (чи чергові) вибори до районних рад, а отже, і незрозуміло, коли з'являться виконкоми цих рад... Отже, райдержадміністрації працюватимуть собі під контролем префекта і далі ділитимуть місцеві бюджети? Це лише дає підстави "завалити" процес проведення децентралізації місцевої влади в Києві і, як мені здається, узагалі "похоронити" ідею з відновленням районних рад. Такого, звичайно, допустити не можна", – написав Кривошея.
Він вважає, що влада має відкинути політичні амбіції заради інтересів киян та не ухвалювати законопроєкту.
Контекст
2003 року Конституційний Суд України вирішив, що КМДА має очолювати особа, яку обрано міським головою. У листопаді 2010 року четвертий президент України Віктор Янукович розділив ці посади, унаслідок чого мера Леоніда Черновецького на посаді голови міськадміністрації змінив Олександр Попов. 2014 року, після перемоги Віталія Кличка на виборах міського голови Києва, п'ятий президент Петро Порошенко призначив його головою КМДА.
У липні 2019 року під час зустрічі з мером Києва Віталієм Кличком президент України Володимир Зеленський підтвердив намір розділити повноваження обраного киянами мера та голови КМДА. 4 вересня Кабінет Міністрів погодив звільнення Кличка з посади голови КМДА, але цього рішення не затвердив президент.
Верховна Рада 3 жовтня 2019 року, понад два роки тому, ухвалила у першому читанні законопроєкт №2143-3 "Про місто Київ – столицю України". Законопроєкт пропонує розділити повноваження та посади київського міського голови та голови КМДА, який "здійснюватиме нагляд за дотриманням Конституції та законів України органами місцевого самоврядування та координуватиме діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади".
Навесні – влітку 2021 року публічний конфлікт між Кличком та центральною владою відновився. У травні в Києві розпочали обшуки на низці комунальних та комерційних підприємств, а також у департаментах КМДА, які тривають досі. У партії УДАР вважають масові обшуки у столиці тиском та спробою дискредитації Кличка та його політсили.
У серпні Кличко заявив про спробу дискредитувати його, усунути з посади голови КМДА та змінити на "залітного ставленика". Цього самого місяця у ЗМІ з'явилася інформація, що головою КМДА можуть призначити чинного міністра розвитку громад та територій України Олексія Чернишова, але він її спростував.
19 жовтня Кличко та Зеленський зустрілися в Офісі президента – за словами Кличка, уперше за останній рік. За інформацією ЗМІ, на зустрічі був Чернишов.
20 жовтня парламентський комітет із питань організації державної влади рекомендував Верховній Раді ухвалити законопроєкт про столицю у другому читанні та в цілому.
Нардеп від фракції "Слуга народу", член комітету з питань організації державної влади Віталій Безгін вважає, що Рада розгляне законопроєкт наприкінці листопада.
+3 Київ
