Кучма: Я можу навести лише один приклад, коли Росія відступила. Після цього вона йде тільки вперед. Росія наступає – Захід задкує

Кучма: Я можу навести лише один приклад, коли Росія відступила. Після цього вона йде тільки вперед. Росія наступає – Захід задкує Кучма: Усі ці роки діяли жорсткі правила гри, які ніхто не порушував. Але тепер з’явився гравець абсолютно нового типу. Це Росія Путіна
Фото: EPA
Другий президент України (19942005) Леонід Кучма непокоїться, що через дії Росії світові принципи ядерного стримування можуть опинитися під загрозою. Про це він сказав у інтерв'ю журналу Ukraine to NATO, опублікованому на сайті президентського фонду Кучми "Україна", відповідаючи на запитання, які головні виклики зараз стоять перед Україною.

Він підкреслив, що у період холодної війни і після неї ядерна зброя була не знаряддям для взаємного знищення, а передусім "запобіжником кінця світу" – держави не наважувалися "робити те, що не можна", тому що знали, що у відповідь противник застосує ядерну зброю.

"Загроза у тому, що у будь-яку мить це може скінчитисяУсі ці роки діяли жорсткі правила гри, які ніхто не порушував. Але тепер з’явився гравець абсолютно нового типу. Це Росія [президента РФ Володимира] Путіна. Вона постійно випробує Захід на піддатливість, вона кожним наступним кроком тестує його на глибину порушення правил, яку він їй дозволить. І вона діє досить успішно. Я можу навести лише один приклад, коли Росія відступила, – це Тузла (конфлікт між Україною і Росією навколо належності острова Тузла у 2003 році. – "ГОРДОН"). Після цього вона йде тільки вперед. Може, ще не на максимальній швидкості, але майже не гальмуючи, бо не зустрічає перешкод", – звуважив Кучма.

Як приклад він навів конфлікти у Південній Осетії, Абхазії, анексію Криму, війну на Донбасі, катастрофу МН17, застосування хімічної зброї, спробу воєнного перевороту у Чорногорії і підкреслив, що не може собі уявити, щоб під час холодної війни хоча б один пункт із цього списку минувся Радянському Союзу безкарно.

"Зараз не так. Росія авторитарна та консолідована — Захід важко збирається докупи у пошуках консенсусу. Росія лякає — Захід лякається. Росія наступає — Захід задкує. Якщо й існує якась "червона лінія", то з кожним новим кроком Росії вона відсувається вглиб. Росія вже вголос говорить про можливість та виправданість застосування тактичної ядерної зброї у локальних конфліктах. Я побоююся, що так і ядерне стримування може опинитися під питанням", – наголосив експрезидент.

На його думку, тепер може запанувати принцип "стримування навиворіт", за якого РФ робить все, що хоче, тому що знає, що ядерної зброї у відповідь все одно не застосують.

Кучма зазначив, що якщо країни НАТО хоча б теоретично захищені принципом "один за всіх, всі за одного", тобто ст. 5 статуту Альянсу, то на українському напрямку ніхто, крім самої України, не заважає Москві далі експериментувати з "червоними лініями".

Підсумовуючи, він підкреслив, що головний виклик для України – стратегічна невизначеність у світі і вразливість геополітичної позиції, а єдиний спосіб захиститися – і далі інтегруватися до євроатлантичного контуру, але паралельно постійно посилювати власну обороноздатність.

Контекст

У доповіді Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру від 14 червня зазначено, що США і Росія збільшили оперативне розгортання ядерних боєголовок приблизно на 50 одиниць на початку поточного року.

Президенти Росії і США Путін і Джо Байден ухвалили за підсумками саміту 16 липня спільну заяву щодо стратегічної стабільності. У ній йдеться про те, що навіть у періоди напруженості Росія і США здатні знизити ризик збройних конфліктів і загрози ядерної війни.

На початку лютого цього року Росія і США пролонгували строк дії Договору про заходи щодо подальшого скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь (ДСНО, СНВ-III) – про взаємне скорочення арсеналів розгорнутих стратегічних ядерних озброєнь.

НАТО привітав і повністю підтримав продовження угоди. В Альянсі наголосили, що договір сприяє міжнародній стабільності.

Україна не має ядерної зброї внаслідок підписання Будапештського меморандуму 5 грудня 1994 року. Згідно з документом, країни-підписанти – Великобританія, Росія і США – зобов'язалися бути гарантами незалежності, суверенітету і кордонів України, а також утримуватися від застосування проти України будь-якої зброї, не тільки ядерної. Крім того, підписанти обіцяли не чинити на Київ економічного тиску. В обмін Україна відмовилася від свого ядерного статусу. Під меморандумом поставили свої підписи тодішні президент України Леонід Кучма, президент РФ Борис Єльцин, президент США Білл Клінтон і прем'єр Великобританії Джон Мейджор.

Росія 2014 року порушила умови меморандуму, анексувавши Крим і почавши збройну агресію на Донбасі.

Глава МЗС РФ Сергій Лавров вважає, що Росія Будапештської угоди не порушила, оскільки не застосовувала щодо України ядерної зброї.

У січні 2021 року президент України Володимир Зеленський заявив, що невиконання Будапештського меморандуму означає, що будь-які домовленості у світі "помножені на нуль".

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати