"У нас таки не Олімпійські ігри: хто швидший – той і переміг. Головне – якість дискусії. Тому ми не ставимо завдання зробити щось швидше. Якщо вийде зустрітися до – зустрінуться до, якщо ні – зустрінуться після. Але головне це те, що Сполучені Штати разом із нами координуватимуть ті питання, які обговорюватимуть із Росією щодо України", – сказав Кулеба.
Так він відповів на запитання, чи вдасться організувати зустріч президентів України і США до зустрічі президентів РФ і США.
На тлі ескалації ситуації на сході України 13 квітня під час телефонної розмови Байден запропонував президенту РФ Володимиру Путіну зустрітися у третій країні "для обговорення всього спектра питань, що стоять перед Сполученими Штатами й Росією".
Байден підкреслив "незмінну підтримку Сполученими Штатами суверенітету і територіальної цілісності України", висловив занепокоєння нарощуванням військової присутності Росії на кордоні з Україною й в окупованому Криму.
Місце й точний час проведення переговорів між Байденом і Путіним поки невідомі, сказав ТАСС 6 травня прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков. Байден говорив, що запропонував главі Кремля особисто зустрітися цього літа в Європі. Про готовність прийняти можливий саміт заявили Фінляндія, Австрія та Ісландія.
Байден у червні приїде до Великобританії й Бельгії, а також відвідає саміт країн "Великої сімки" (G7) і саміт НАТО. Він сподівається, що під час цієї поїздки зможе зустрітися з Путіним.
Помічник президента США з національної безпеки Джейк Салліван говорив 30 квітня під час виступу на Аспенському безпековому форумі, що на саміті Байдена й Путіна питання України "буде у верхній частині списку порядку денного".
Під час візиту до України 6 травня державний секретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен дав обіцянку, що США "ніколи не будуть домовлятися ні з ким щодо України без України", повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Глава МЗС зазначив, що обговорювати Україну без України "можна й потрібно", але домовлятися про неї – ні.
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. З кінця 2019 року проєкт і компанії, котрі беруть участь у ньому, – під американськими санкціями, які неодноразово розширювали. Будівництво заморозили, коли було добудовано 93% газопроводу, повідомила компанія-оператор Nord Stream 2 AG. За рік, 11 грудня 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви й Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Про те, що адміністрація президента США Джо Байдена поки не вводитиме санкцій щодо Nord Stream 2 AG, повідомило 18 травня видання Axios. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив. Адміністрація Байдена виступала рішуче проти будівництва "Північного потоку – 2".
+6 Київ
