Канцлер Австрії запропонував Путіну зустрітися з Байденом у Відні

Як писало 15 квітня Iltalehti, провести зустріч Байдена і Путіна на своїй території запропонувала Фінляндія. Водночас, за даними видання, з аналогічною пропозицією виступили Австрія та Ісландія.

Байден обійняв посаду президента США 20 січня.

Його перша телефонна розмова з Путіним відбулася 26 січня. Байден у розмові з Путіним підтвердив "рішучу підтримку" Вашингтоном суверенітету України. Путін зазначив, що нормалізація відносин між РФ і США "відповідала б інтересам обох країн і всієї міжнародної спільноти".

У березні в російсько-американських відносинах розгорілася криза після інтерв'ю Байдена, опублікованого 17 березня, у якому він назвав Путіна вбивцею і заявив, що той заплатить за втручання в американські вибори.

18 березня Путін відповів на слова Байдена. Він побажав американському колезі здоров'я і додав: "Хто як обзивається, той сам так називається". Путін також запропонував Байдену 19-го або 22 березня поговорити у "прямому ефірі" про двосторонні відносини Росії і США та про стратегічну стабільність.

У Білому домі у відповідь заявили, що Байден у січні вже провів телефонні перемовини з президентом РФ і "є інші світові лідери, з якими він ще не взаємодіяв". Прессекретарка Байдена Джен Псакі зазначила, що глава Білого дому найближчими днями "буде дуже зайнятий".

Друга розмова двох президентів відбулася 13 квітня на тлі ескалації ситуації на сході України. Байден підкреслив "незмінну підтримку Сполученими Штатами суверенітету і територіальної цілісності України", висловив стурбованість нарощуванням військової присутності Росії на кордоні з Україною і в окупованому Криму, а також запропонував Путіну провести у третій країні зустріч на найвищому рівні "для обговорення всього спектра питань, які стоять перед Сполученими Штатами і Росією".

Протягом двох місяців США ввели кілька пакетів санкцій проти Росії: 2 березня мінфін застосував обмеження проти кількох посадовців силових відомств Росії через отруєння і переслідування російського опозиціонера Олексія Навального. США також припинили надання допомоги РФ, за винятком гуманітарної, і видалили Росію зі списку країн, у які не може бути дозволено продаж і експорт озброєнь.

18 березня міністерство торгівлі США ввело нові експортні обмеження проти Росії через застосування хімічної зброї проти Навального.

15 квітня США ввели новий пакет санкцій проти Росії. Окрім того, США запровадили обмеження проти РФ через окупацію Криму і вирішили вислати з країни 10 співробітників російського посольства у Вашингтоні. За даними Білого дому, серед них є представники російських спецслужб.

Одразу після анексії Криму 2014 року Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти та докази. За даними Організації об'єднаних націй, за час конфлікту загинуло приблизно 13 тис. осіб.

Перемовини про врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).

Мінські угоди, які регламентують врегулювання конфлікту на Донбасі, підписали в лютому 2015 року. Вони передбачають припинення вогню, відведення важких видів озброєння, проведення місцевих виборів відповідно до українського законодавства, амністію учасникам конфлікту, звільнення і обмін полоненими, доступ гуманітарних місій для допомоги нужденним, повернення Україні контролю над кордоном, проведення в Україні конституційної реформи в частині децентралізації. Вимог повністю поки не виконано.