Кулеба обговорив із главою МЗС Хорватії нарощування РФ військ біля кордону з Україною

Політика

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 20 квітня провів телефонну розмову з міністром закордонних і європейських справ Хорватії Горданом Грличем Радманом. Про це повідомила пресслужба МЗС України.

Кулеба поінформував Радмана про загострення Росією становища на кордоні з Україною і на тимчасово окупованих українських територіях.

"Міністри погодилися, що агресивні дії РФ створюють загрозу безпеці не лише України, але й усієї Європи. Гордан Грлич Радман запевнив у непохитній підтримці Хорватією суверенітету та територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах. Він також високо оцінив виважену позицію нашої держави в ситуації, що склалася", – заявили у пресслужбі.

Український і хорватський міністри обговорили кроки, які може бути зроблено як на двосторонньому рівні, так і на рівні Євросоюзу для стримування Росії від подальшої агресії.

Також Кулеба і Радман обговорили саміт Кримської платформи, який відбудеться 23 серпня. Хорватський міністр прийняв запрошення Кулеби відвідати Україну цього року.

Контекст

Відразу після анексії Криму 2014 року Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази. За даними ООН, за час конфлікту загинуло приблизно 13 тис. осіб.
Після анексії Криму і початку агресії на Донбасі 2014 року США, країни Євросоюзу і низка інших держав ввели санкції проти Росії. Санкційні пакети неодноразово розширювали і продовжували.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. 1 квітня в Офісі президента України повідомили, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню більше ніж 570 разів.
Наприкінці березня ЗМІ й очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною.
30 березня головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною і в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території через введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
РФ стягнула до кордону з Україною не менше ніж 89 тис. військових, до 20 квітня їхня кількість зросте до 110 тис., говорив 14 квітня начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов. За його даними, 20 квітня процес стягування військ РФ може закінчитися.
Влада РФ на тлі загострення ситуації оголосила про контрольну перевірку військ. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня сказав, що Росія протягом трьох тижнів перекинула до "західних кордонів" дві армії і три з'єднання повітряно-десантних військ, усіх їх залучено до навчань, які завершаться протягом 14 днів.
19 квітня глави МЗС країн ЄС провели відеоконференцію, однією з тем якої була ситуація в Україні. Також відбувся неформальний обмін думками з Кулебою. Український міністр запропонував ЄС покроковий план дій для стримування Москви, який передбачає розроблення нового пакета секторальних санкцій і його введення в разі ескалації ситуації. За словами глави української дипломатії, персональних санкцій уже недостатньо.