"Ні, я не побачив консенсусного "апетиту" до секторальних санкцій учора. Можливо, причиною цього є те, що я приєднався до міністрів за допомогою відеозв'язку. Якби я був там, якби зустріч була проведена офлайн, я міг би краще відчути їхній "апетит". Але я дійсно хочу прояснити їм: персональні санкції, які були введені в останні роки, гарні, вони роблять свою роботу, але вони недостатні для того, щоб демотивувати Росію від подальших агресивних кроків. І моєю метою на даний момент є сигналізувати колегам у ЄС, що вони повинні почати розглядати ці опції, повинні бути готовими. Тому що навіть факт того, що вони почали цю дискусію, матиме вплив на Росію, оскільки Росія боїться економічних санкцій", – сказав глава української дипломатії.
Він зазначив, що "сумною правдою" є те, що Росії вдалося знайти прогалини в наявному режимі секторальних санкцій. Міністр вважає, що це треба обговорювати, щоб зрозуміти, як заповнити ці прогалини, а не ігнорувати їх.
Контекст
19 квітня глави МЗС країн ЄС провели відеоконференцію, однією з тем якої була ситуація в Україні. Також відбувся неформальний обмін думками з Кулебою. Український міністр запропонував ЄС покроковий план дій для стримування Москви, який передбачає розроблення нового пакета секторальних санкцій і його введення в разі ескалації ситуації. За словами очільника української дипломатії, персональних санкцій уже недостатньо.
Відразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази. За даними ООН, за час конфлікту загинуло приблизно 13 тис. людей.
Після анексії Криму і початку агресії на Донбасі 2014 року США, країни Євросоюзу й низка інших держав ввели санкції проти Росії. Санкційні пакети неодноразово розширювали і продовжували.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що супротивник веде снайперський вогонь. 1 квітня в Офісі президента України повідомили, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню понад 570 разів.
Наприкінці березня ЗМІ й очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною.
30 березня головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною і в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території завдяки введенню регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
РФ стягнула до кордону з Україною не менше як 89 тис. військових, до 20 квітня їх кількість зросте до 110 тис., говорив 14 квітня начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов. За його даними, 20 квітня процес стягування військ РФ може закінчитися.
Влада РФ на тлі загострення ситуації оголосила про контрольну перевірку військ. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня сказав, що Росія за три тижні перекинула до "західних кордонів" дві армії і три з'єднання повітряно-десантних військ, усіх їх залучили до навчань, які завершать протягом 14 днів.
-2 Київ
