Кулеба розповів, як Україна будуватиме відносини з Китаєм

Політика

Україна розвиватиме відносини з Китаєм із позиції західного політичного світу. Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба 5 листопада на форумі Re: Open Zakarpattia у Закарпатській області, передає кореспондент видання "ГОРДОН" .

"Україна розвиватиме відносини з Китаєм як частина західного політичного світу. Як західна держава, що ґрунтується на західних цінностях і принципах. Це фундаментально. Безумовно, ми торгуватимемо дуже активно з Китаєм, залучатимемо китайські інвестиції. Але все, що стосується сектору жорсткої безпеки, – у цьому питанні ми будемо насамперед із нашими західними союзниками. Інвестиції у сферу чутливих військових технологій ми намагатимемося залучати з боку наших західних партнерів і з боку країн, які, скажімо так, не перебувають у жорсткому антагонізмі з нашими західними партнерами", – сказав він.

Контекст

Голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія у липні говорив, що вважає, що принципи партії монобільшості в Раді та Комуністичної партії Китаю багато в чому збігаються, оскільки їхнім девізом є служіння народу. Україна, за словами Арахамії, сподівається запозичити "позитивний досвід Китаю в галузі економічного розвитку", оскільки Китай є для України "прикладом і стратегічним партнером у модернізації країни".
Голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко, коментуючи цю заяву, сказав. що "Слуга народу" обговорює з різними представниками Комуністичної партії Китаю "партійні засади роботи з населенням".
Комуністичну партію Китаю було засновано 1921 року, при владі перебуває з 1949 року. З 2012 року партію очолює Сі Цзіньпін (із 2013 року він є головою Китайської Народної Республіки).
Китай, за даними Центру економічних і ділових досліджень, який базується у Великобританії, зараз є другою економікою у світі після США. Але, за прогнозами експертів, уже 2028 року (на п'ять років раніше, ніж очікували) Китай обжене США й очолить рейтинг.
У 2020 році Китай був головним торговельним партнером України. За даними Державної митної служби, за рік Україна найбільше товарів імпортувала з Китаю (на $8,3 млрд) і експортувала в Китай (на $7,1 млрд).
Глава МЗС України Дмитро Кулеба зазначав, що 2019 року Китай уперше став "торговельним партнером України №1". "Діалектично в нас розвиваються відносини з Китаєм. Немає ні політичного діалогу з Китайською Народною Республікою, ні короваю з хлібом... Але водночас бізнес цвіте яскравим кольором", – цитував його "Укрінформ".
Керівну партію Китаю критикують за порушення прав людини у країні. Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch у доповіді за 2020 рік зазначила, що порушення прав людини трапляються й в інших країнах, але "ніде більше уряд настільки енергійно й демонстративно не грає політичними м'язами, щоб підірвати міжнародні стандарти прав людини та інститути забезпечення відповідальності". У доповіді згадують масові репресії проти громадян Китаю тюркського походження (уйгурів, казахів та інших меншин, які проживають у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі), державне електронне стеження й інтернет-цензуру.
Заява Арахамії з'явилася на тлі скандалу, пов'язаного з можливим тиском Китаю на Україну. За даними агентства Associated Press, Китай шантажував Україну на засіданні Ради ООН із прав людини, погрожуючи заморозити постачання 500 тис. доз вакцини проти коронавірусу. За даними агентства, Пекін так домагався відкликання Україною підпису під заявою про ситуацію в Сіньцзяні. Україна підпис відкликала, але публічно своїх дій не пояснила. Кулеба заявив, що в цій темі в публічному просторі "видна верхівка верхівки айсберга" і що "історія ще не відіграна".
30 червня Україна та Китай підписали міжурядову угоду про співпрацю у галузі будівництва інфраструктури. Київ не розголошував інформації щодо угоди впродовж шести днів. Гонконзьке видання South China Morning Post 5 липня написало, що угоду було підписано за кілька днів після відкликання Києвом підпису під заявою щодо ситуації з правами людини у китайській провінції Сіньцзян.