Політика

Гройсман заявив, що стратегічної співпраці між Україною і Китаєм бути не може, оскільки у країн не збігаються інтереси

10 липня 2021, 13.33 Этот материал также можно прочитать на русском

Гройсман: Як можна сьогодні визначати західний світ, США нашим стратегічним партнером одночасно з Китаєм? Фото: Volodymyr Groysman / Facebook

В України і Китаю не може бути стратегічної співпраці, оскільки інтереси країн не збігаються, вважає лідер політичної партії "Українська стратегія Гройсмана", експрем'єр-міністр України Володимир Гройсман. Про це він заявив в ефірі каналу "Еспресо" 9 липня.

За словами Гройсмана, в України є економічні інтереси у співпраці з Китаєм, але як у рівноправного партнера.

"Але коли я бачу, що українські політики, які представляють Україну, яка найбільше із країн пострадянського простору постраждала від комуністичного режиму, співають оди 100-річчю Комуністичної партії Китаю... Мова про те, що ми з вами, наші предки, 100 років боремося з комуністичним режимом, який кидав українців у голодомори, у репресії, у розстріли, у виселення. 70 років ми жили при комуністичному так званому режимі тоталітарному, 30 років боремося за наше майбутнє в Європі. І коли я бачу, що політики сьогодні вітають китайську Комуністичну партію зі 100-річчям, а тим більше це робить провладна "Слуга народу", – це політична шизофренія", – сказав Гройсман.

За його словами, кожен політик, який "співає оди" Компартії Китаю, має або публічно визнати, що він комуніст, або відкликати свої привітання.

Гройсман вважає, що Україна має увійти в лігу сильних європейських демократичних держав.

"Як можна сьогодні визначати західний світ, США нашим стратегічним партнером одночасно з Китаєм?" – сказав він.

"Україна має національні інтереси, і вони не збігаються з інтересами Китаю", – заявив Гройсман у Facebook.

Контекст

Голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія вважає, що принципи партії монобільшості в Раді і Комуністичної партії Китаю (КПК) багато в чому збігаються, оскільки їхнім девізом є служіння народу. Україна, за словами Арахамії, сподівається перейняти "позитивний досвід Китаю у сфері економічного розвитку", оскільки Китай є для України "прикладом і стратегічним партнером у модернізації країни".
Голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко, коментуючи цю заяву, сказав, що "Слуга народу" обговорює з різними представниками Комуністичної партії Китаю "партійні принципи роботи з населенням".
Комуністичну партію Китаю було засновано у 1921 році, при владі вона з 1949 року. Із 2012 року партію очолює Сі Цзіньпін (із 2013 року він є головою Китайської Народної Республіки).
Китай, за даними Центру економічних і ділових досліджень, який базується у Великобританії, зараз є другою економікою у світі після США. Але, за прогнозами експертів, уже 2028 року (на п'ять років раніше, ніж планували) Китай обжене США й очолить рейтинг.
У 2020 році Китай був головним торговельним партнером України. За даними Державної митної служби, за рік Україна найбільше товарів імпортувала з Китаю (на $8,3 млрд) та експортувала в Китай (на $7,1 млрд).
Глава МЗС України Дмитро Кулеба зазначав, що у 2019 році Китай уперше став "торговельним партнером України №1". "Діалектично у нас розвиваються відносини з Китаєм. Немає ні політичного діалогу з Китайською Народною Республікою, ні короваю з хлібом... Але при цьому бізнес цвіте яскравим кольором", – цитував його "Укрінформ".
Керівну партію Китаю критикують за порушення прав людини в країні. Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch у доповіді за 2020 рік зазначила, що порушення прав людини фіксують і в інших країнах, але "ніде більше уряд настільки енергійно і демонстративно не грає політичними м'язами, щоб підірвати міжнародні стандарти прав людини та інститути забезпечення відповідальності". У доповіді згадують масові репресії проти громадян Китаю тюркського походження (уйгурів, казахів та інших меншин, які проживають у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі), державне електронне стеження та інтернет-цензуру.
Заява Арахамії з'явилася на тлі скандалу, пов'язаного з імовірним тиском Китаю на Україну. За даними агентства Associated Press, Китай шантажував Україну на засіданні Ради ООН із прав людини, погрожуючи заморозити постачання 500 тис. доз вакцини проти коронавірусу. За даними агентства, Пекін у такий спосіб домагався відкликання Україною підпису під заявою про ситуацію в Сіньцзяні. Україна підпис таки відкликала, але публічно своїх дій не пояснила. Кулеба заявив, що в цій темі в публічному просторі "видно верхівку верхівки айсберга" і що "історія ще не відіграна".
30 червня Україна і Китай підписали міжурядову угоду про співпрацю в галузі будівництва інфраструктури. Київ не розголошував інформації про угоду шість днів. Гонконзьке видання South China Morning Post 5 липня написало, що угоду підписали за кілька днів після відкликання Києвом підпису під заявою щодо ситуації з правами людини в китайській провінції Сіньцзян.