У соцмережах усі дружно "розмазують" Арахамію за його захоплення Компартією Китаю і за фразу про спорідненість ідей їхньої КПК і партії "Слуга народу"...
Так, комуністи Китаю – це не ті комуністи, яких ще пам'ятаємо ми. Це давно націонал-патріотична партія, яка використовує ринкові методи розвитку економіки, зберігши водночас диктатуру партії (а не однієї людини) керуючи державою. І так, їхні методи управління у країні авторитарні. Для Китаю загалом це ніби й непогано: стабільність, планування тощо. А ось для китайців – не надто: це тотальний контроль і навіть репресії (як у випадку з уйгурами).
Зрозуміло, що за сказаною Арахамією протокольною нісенітницею криються таємні бажання будь-якої влади – здобути тотальний контроль над власними громадянами, а також закатати вияви їхнього невдоволення під плінтус. Недарма ж Путін у концепції зовнішньої політики вказав Китай орієнтиром для РФ.
Але тут є один важливий момент: можна скільки завгодно захоплюватися Китаєм, але от китайцем у Китаї бути дуже важко. Українці будь-якої диктатури – особистості чи партійної – не приймуть.
Джерело: Соловей Игорь / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора