Водночас, за його словами, у НАТО є країни, які виступають проти членства України у союзі.
"Всі ми розуміємо, що є країни в Альянсі, які не зацікавлені в українських реформах, а просто прикриваються цими аргументами, щоб стримувати євроатлантичну інтеграцію України", – зазначив Кулеба.
Очільник МЗС додав, що Україна не боїться "відверто говорити про випадки, де інтереси країни грубо не враховуються і є маніпуляції".
"Ми відверто говоримо щодо окремих країн – членів НАТО і працюємо з ними", – підкреслив Кулеба.
Контекст
Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої у 2015 році, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі і Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого було зазначено, що Альянс підтримує входження України до НАТО.
Президент США Джо Байден вів мову, що російська агресія не стане перешкодою для вступу України в НАТО. Водночас, на запитання, чи отримає Україна план дій для членства у НАТО, він сказав, що "це ще треба побачити" і спочатку Україна має викорінити корупцію.
Кулеба говорив у липні, що Україна хоче отримати від НАТО конкретну інформацію про перспективи приєднання до Альянсу. "Якщо Росія є причиною, не кажіть нам, що це через брак реформ", – підкреслював міністр.
-1 Київ
