"Якщо Захід поступиться, Росія, безперечно, буде щасливою отримати новоспечене право вето щодо зовнішньої політики України та процесу ухвалення рішень у НАТО. Якщо ж Захід відкине ці вимоги, Путін також буде задоволеним, бо це допоможе йому створити свіже ідеологічне підґрунтя для нового вторгнення в Україну", – зазначив Кулеба.
За його словами, з 2014 року Москва виправдовувала свою агресію проти України нібито порушеною обіцянкою Заходу РФ наприкінці холодної війни про нерозширення НАТО на схід, яку пізніше було спростовано. Нова відмова у наданні гарантій НАТО "дозволить Путіну розповсюджувати набагато більш актуальний історичний міф", зазначив Кулеба.
"Вже те, що Путін шукає нове ідеологічне підґрунтя для вторгнення в Україну, вказує, що він може стояти на межі ухвалення великих рішень: наприклад, спроби перекроїти безпековий порядок, який склався в Європі після завершення холодної війни, – вважає глава МЗС України. – Створивши кризу, він сподівається запросити президента США Джо Байдена за стіл переговорів для її вирішення. За цим столом, уявляє Путін, два лідери будуть креслити нові кордони на карті Європи, розтинаючи її на нові сфери впливу".
Москва "фантазує на цю тему вже багато років", наголосив Кулеба.
На його думку, запевнення про "позаблоковість" України ще більше розпалюють апетити Путіна.
Контекст
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України до НАТО.
За словами Кулеби, Україна приєднається до НАТО, коли три столиці країн – учасниць НАТО змінять свою думку. Водночас він не назвав їх.
7 грудня Путін і Байден провели понад двогодинну розмову за допомогою захищеного каналу відеозв'язку.
У Білому домі заявили, що Байден під час онлайн-переговорів із Путіним висловив "глибоке занепокоєння" Сполучених Штатів та їхніх європейських союзників у зв'язку з нарощуванням Росією сил навколо України. Байден попередив Путіна про "рішучі економічні та інші заходи" в разі вторгнення в Україну, закликавши до деескалації ситуації.
Путін під час розмови заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України. "Тому Росія серйозно зацікавлена в отриманні надійних, юридично зафіксованих гарантій, що виключають розширення НАТО у східному напрямку та розміщення в суміжних із Росією державах ударних наступальних систем озброєнь", – сказав він.
У Білому домі зазначили, що Байден не пішов на поступки російській стороні щодо питання імовірного вступу України до НАТО.
10 грудня МЗС РФ опублікувало заяву, у якій висунуло вимогу НАТО офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до Альянсу, пригрозивши "масштабним конфліктом у Європі".