"Має виправдати польські очікування". Без урегулювання історичних питань Україна не стане членом ЄС – Туск

31 серпня 09:12

Этот материал также можно прочитать на русском

"Має виправдати польські очікування". Без урегулювання історичних питань Україна не стане членом ЄС – Туск

Туск: Україна не буде членом Європейського союзу без згоди Польщі. Україна повинна відповідати стандартам, а вони різноманітні
Фото: ЕРА

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск "однозначно негативно" оцінює слова міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби про операцію "Вісла" 1947 року. Про це він заявив 30 серпня, його цитує РАР.

Кулеба 29 серпня на форумі "Польща майбутнього" в Ольштині, відповідаючи на запитання, коли Україна дозволить Польщі ексгумувати тіла польських жертв Волинської трагедії 1943 року, серед іншого згадав про "Віслу".

"Чи знаєте ви про операцію "Вісла" і роль Ольштина в ній? Чи знаєте ви, що всі ці українці були примусово виселені з українських територій і жили в різних містах Польщі, зокрема в Ольштині?" – запитав український міністр.

Його заява обурила частину польських політиків, був навіть заклик оголосити його персоною нон ґрата.

Туск, коментуючи слова Кулеби, заявив, що Україна має "виправдати польські очікування з точки зору не стільки поховання історії, скільки облаштування наших відносин на основі правди про цю історію", але визнав, що "ця правда не є чорно-білою, що з польського боку є лише ангели, а з українського – злочини".

Тому, на думку Туска, ексгумація тіл і правдиве оцінювання того, що відбувалося під час та після Другої світової війни – це ті елементи, які потрібні для налагодження добрих польсько-українських відносин.

Він прокоментував слова міністра оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша, який у липні заявив, що без урегулювання "волинського питання" Україна не вступить у Євросоюз: Туск сказав, що той мав рацію, але й "не відкрив Америку".

"Україна не буде членом Європейського союзу без згоди Польщі. Україна повинна відповідати стандартам, а вони різноманітні – це не лише питання кордону, торгівлі, правових та економічних стандартів. Це також питання, я б сказав, культурно-політичних стандартів", – додав глава польського уряду.

Контекст

Збройні конфлікти між поляками й українцями почалися під час Другої світової війни і тривали до 1947 року. Історики, особливо польські, виокремлюють 1943 рік і події на Волині, відомі як Волинська різанина (Волинська трагедія). В інші роки вони відбувалися на Холмщині й у Закерзонні. Точна кількість загиблих у цих конфліктах досі невідома, але жертв нараховують десятки тисяч. Більшість загиблих були поляками.

Події на Волині в Україні й Польщі оцінюють по-різному.

22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також установив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. 8 вересня Верховна Рада ухвалила заяву, у якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.

2019 року президент Польщі Анджей Дуда заявляв, що події 1940-х років на Волині були "не війною між Польщею й Україною, а просто етнічною чисткою, просто йшлося про те, щоб поляків із цих територій видалити".

Після початку повномасштабного вторгнення країни-агресора Росії в Україну Дуда і президент України Володимир Зеленський говорили про те, що в історії відносин двох країн почався новий етап й "історичні питання здаються дрібними".

Зеленський у день пам'яті жертв Волинської трагедії 12 липня 2022 року вніс у Верховну Раду законопроєкт про правові та соціальні гарантії для громадян Польщі в Україні. Улітку 2022 року його ухвалила Рада, восени закон набув чинності.