Польський міністр зазначив, що його країна "підтримує Україну настільки, наскільки це можливо". Однак, додав він, у відносинах між державами "не все ідеально" через "нерозв'язані історичні питання".
"Без розв'язання "волинського питання" не буде вступу України до Європейського союзу", – наголосив він. Проте не уточнюють, що саме польський міністр мав на увазі під "розв'язанням".
Косіняк-Камиш також однозначно заявив, що для Польщі "кінець війни означає лише перемогу України". За його словами, "будь-який інший випадок залишається для Польщі прямою загрозою війни".
Очільник міноборони висловив задоволення тим, що техніка доходить до України, але водночас визнав, що прориву немає і що перед осінньо-зимовим періодом зростає загроза катастрофи через критично важливу інфраструктуру, яка значною мірою зруйнована.
Контекст
Збройні конфлікти між поляками й українцями почалися під час Другої світової війни і тривали до 1947 року. Історики, особливо польські, виокремлюють 1943 рік і події на Волині, відомі як Волинська різанина (Волинська трагедія). В інші роки вони відбувалися на Холмщині й у Закерзонні. Точна кількість загиблих у цих конфліктах досі невідома, але жертв нараховують десятки тисяч. Більшість загиблих були поляками.
Події на Волині в Україні й Польщі оцінюють по-різному.
22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також установив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. 8 вересня Верховна Рада ухвалила заяву, у якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.
2019 року президент Польщі Анджей Дуда заявляв, що події 1940-х років на Волині були "не війною між Польщею й Україною, а просто етнічною чисткою, просто йшлося про те, щоб поляків із цих територій видалити".
Після початку повномасштабного вторгнення країни-агресора Росії в Україну Дуда й Зеленський говорили про те, що в історії відносин двох країн розпочався новий етап й "історичні питання здаються дрібними".
Зеленський у день пам'яті жертв Волинської трагедії 12 липня 2022 року вніс у Верховну Раду законопроєкт про правові й соціальні гарантії для громадян Польщі в Україні. Улітку 2022 року його ухвалила Рада, восени закон набув чинності.
7 листопада 2023 року заступник міністра закордонних справ Польщі Павел Яблонський в інтерв'ю Radio ZET заявив, що без розв'язання питань ексгумації останків поляків на території України їй "не варто і мріяти про вступ у Європейський союз".
+4 Київ
