Політика

У МЗС Польщі вважають, що Зеленський має попросити вибачення у Варшави за Волинську трагедію. Посол України назвав формулу примирення

20 травня 2023, 19.55 Этот материал также можно прочитать на русском

У Польщі заявили, що Зеленському варто "взяти більше відповідальності" Фото: president.gov.ua

Як представник Української держави президент Володимир Зеленський має попросити в поляків вибачення за події Волинської трагедії 1940-х років, заявив 19 травня в інтерв'ю Onet офіційний представник МЗС Польщі Лукаш Ясіна.

Журналіст розпитував дипломата у зв'язку із 80-річчям подій на Волині, і Ясіна висловив думку, що "ніколи не буде відповідного часу, щоб поговорити про це". Він додав, що для нього це особисте питання, оскільки, хоча його сім'я не з Волині, він "виріс серед людей, які втекли звідти".

На думку представника МЗС, з українського боку "все ще бракує розуміння" того, наскільки важливим є це питання для поляків. На запитання, чи є "нерозуміння з боку президента Зеленського", Ясіна відповів: "Можливо".

"У президента Зеленського є багато інших турбот. Я нічого тут не виправдовую, просто намагаюся зрозуміти. Це теж особливість дипломатії... Я оптимістично налаштований щодо того, що це 80-річчя змінить ситуацію", – вважає польський дипломат.

За його словами, Українська держава не просила вибачення за події на Волині, "але президент Зеленський має взяти на себе більше відповідальності від імені України" і сказати: "Ми шкодуємо і, будь ласка, вибачте нас".

"Ця формула дуже добре працює у випадку польсько-українських відносин, і її поки що бракує. Ми, поляки, як польська держава взяли на себе відповідальність за злочини, вчинені нашою державою проти українців. Із боку України такої відповідальності немає, хоча багато що змінилося на краще, наприклад, торішні жести, але все ж на рівні посла [України] Василя Зварича", – заявив Ясіна.

20 травня слова спікера МЗС Польщі прокоментував сам Зварич у Twitter.

"Будь-яка спроба нав'язати президентові України або Україні те, що ми винні стосовно нашого спільного минулого, – неприйнятна і прикра. Ми пам'ятаємо історію і закликаємо до поваги та виваженості у висловлюваннях, особливо в складних реаліях геноцидної російської агресії", – написав він.

"Більше того, відома формула істинного примирення в українсько-польських відносинах, яку прийняли ієрархи наших церков, звучить так: "Пробачаємо та просимо вибачення", – додав Зварич.

Контекст

Збройні конфлікти між поляками та українцями почалися під час Другої світової війни і тривали до 1947 року. Історики, особливо польські, окремо вирізняють 1943 рік та події на Волині, відомі як Волинська різанина (Волинська трагедія). В інші роки вони відбувалися на Холмщині та у Закерзонні. Точна кількість загиблих у цих конфліктах досі невідома, але жертви обчислюють десятками тисяч. Більшість загиблих були поляками.
Події на Волині в Польщі і в Україні оцінюють по-різному.
22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також установив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. 8 вересня Верховна Рада ухвалила заяву, в якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.
У 2019 році президент Польщі Анджей Дуда заявляв, що події 1940-х років на Волині були "не війною між Польщею та Україною, а просто етнічною чисткою, просто йшлося про те, щоб поляків із цих територій видалити".
Улітку 2019 року Інститут національної пам'яті Польщі оголосив пошуки свідків "геноциду з боку ОУН-УПА" проти поляків на Волині в роки Другої світової війни. Тодішній директор Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Володимир В'ятрович заявляв, що польський Інститут нацпам'яті "зберігає дуже односторонній підхід, говорячи лише про злочини проти польського населення та замовчуючи злочини, що мали місце проти українського населення".
2021 року нинішній голова УІНП Антон Дробович заявив, що ці історичні події травматичні для суспільств обох країн, його цитує сайт інституту.
"Усі жертви численних злочинів заслуговують бути названими та вшанованими. Усі злочинці повинні бути засуджені... Чесна наукова дискусія, пошукові роботи, вивчення архівів – без популізму і пересмикувань – це те, чого так не вистачає нашим країнам", – сказав Дробович.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Дуда та Зеленський говорили, що в історії відносин двох країн розпочався новий етап і "історичні питання видаються дрібними".
Зеленський у день пам'яті жертв Волинської трагедії вніс у Верховну Раду законопроєкт про правові та соціальні гарантії для громадян Польщі в Україні. Улітку 2022 року його ухвалила Рада, восени він набув чинності.