Світ

У МЗС Польщі заявили, що без домовленості щодо ексгумацій Україні "немає сенсу мріяти" про вступ у ЄС

7 листопада 2023, 21.52 Этот материал также можно прочитать на русском

Яблонський зазначив, що без розв'язання питання ексгумації "не буде довготривалого примирення з Україною" Фото: EPA

Заступник міністра закордонних справ Польщі Павел Яблонський 7 листопада в інтерв’ю Radio ZET заявив, що без розв'язання питань щодо ексгумації останків поляків на території України їй "не варто і мріяти про вступ у Європейський союз".

На запитання журналіста щодо ексгумації поховань поляків, які загинули під час Волинської трагедії, Яблонський заявив, що "без розв'язання цього питання Україні немає сенсу мріяти про вступ у ЄС".

Він також зазначив, що без розв'язання цього питання "не буде довготривалого примирення з Україною". Політик додав, що якщо Польща хоче мати союз із країною, із якою у неї є значний спір, то цей спір має бути вирішено, "інакше важко співпрацювати".

Із 2017 року в Україні діє заборона на ексгумацію та пошуки решток польських жертв, що стало відповіддю на знесення пам'ятника УПА у Грушовичах на Підкарпатті.

2019 року президент України Володимир Зеленський пообіцяв скасувати введену заборону, й у 2019 році перші пошукові роботи відбувалися у Львові. Українська сторона надання наступних дозволів обумовила відновленням пошкодженої в січні 2020 року могили вояків УПА на горі Монастир, неподалік кордону з Україною. Знищену надмогильну плиту тоді відновили, але без списку імен воїнів УПА, які загинули в боях із радянським НКВС.

Контекст

Збройні конфлікти між поляками й українцями почалися під час Другої світової війни і тривали до 1947 року. Історики, особливо польські, виокремлюють 1943 рік і події на Волині, відомі як Волинська різанина (Волинська трагедія). В інші роки вони відбувалися на Холмщині й у Закерзонні. Точна кількість загиблих у цих конфліктах досі невідома, але жертв нараховують десятки тисяч. Більшість загиблих були поляками.
Події на Волині в Україні й Польщі оцінюють по-різному.
22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також установив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. 8 вересня Верховна Рада ухвалила заяву, в якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.
2019 року президент Польщі Анджей Дуда заявляв, що події 1940-х років на Волині були "не війною між Польщею й Україною, а просто етнічною чисткою, просто йшлося про те, щоб поляків із цих територій видалити".
Після початку повномасштабного вторгнення країни-агресора Росії в Україну Дуда й Зеленський говорили про те, що в історії відносин двох країн розпочався новий етап й "історичні питання здаються дрібними".
Зеленський у день пам'яті жертв Волинської трагедії 12 липня 2022 року вніс у Верховну Раду законопроєкт про правові й соціальні гарантії для громадян Польщі в Україні. Улітку 2022 року його ухвалила Рада, восени закон набув чинності.