$41.43 €45.15
menu closed
menu open
weather +5 Київ
languages

Польща готується почати ексгумацію жертв Волинської трагедії

Польща готується почати ексгумацію жертв Волинської трагедії За словами Дворчика, питання надання згоди на ексгумацію жертв Волинської трагедії вирішують надто повільно
Фото: EPA

Глава канцелярії прем'єр-міністра Польщі Міхал Дворчик 8 вересня в ефірі радіо Wnet заявив, що в Україні почали давати перші згоди на ексгумацію жертв Волинської трагедії. 

За його словами, питання надання згоди на ексгумацію жертв Волинської трагедії з боку української влади вирішують надто повільно, але першу згоду Польща вже дістала.

"Ми відчуваємо величезне невдоволення, коли йдеться про можливість пошуку. Але я вірю, тому що, окрім згоди, яку надали, є низка заявок, поданих щодо інших місць, де ми знаємо, що поховані жертви. І я вірю, що ці подальші погодження й подальші пошуки почнуться", – сказав політик.

З 2017 року в Україні діє заборона на ексгумацію й пошуки решток польських жертв, що стало відповіддю на знесення пам'ятника УПА у Грушовичах на Підкарпатті.

У 2019 році президент України Володимир Зеленський пообіцяв скасувати введену заборону, й у 2019 році перші пошукові роботи відбувалися у Львові. Українська сторона надання наступних дозволів зумовила відновленням пошкодженої в січні 2020 року могили вояків УПА на горі Монастир, неподалік кордону з Україною. Знищену надмогильну плиту тоді відновили, але без списку імен воїнів УПА, які загинули в боях з радянським НКВС.

Контекст

Збройні конфлікти між поляками й українцями почалися під час Другої світової війни й тривали до 1947 року. Історики, особливо польські, окремо виділяють 1943 рік і події на Волині, відомі як Волинська різанина (Волинська трагедія). В інші роки вони відбувалися на Холмщині й у Закерзонні. Точна кількість загиблих у цих конфліктах досі невідома, але жертв нараховують десятки тисяч. Більшість загиблих були поляками.

Події на Волині в Україні й Польщі оцінюють по-різному.

22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також встановив 11 липня Національний день пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. 8 вересня Верховна Рада ухвалила заяву, в якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.

У 2019 році президент Польщі Анджей Дуда заявляв, що події 1940-х років на Волині були "не війною між Польщею й Україною, а просто етнічною чисткою, просто йшлося про те, щоб поляків із цих територій видалити".

Після початку повномасштабного вторгнення країни-агресора Росії в Україну Дуда й Зеленський говорили про те, що в історії відносин двох країн розпочався новий етап й "історичні питання здаються дрібними".

Зеленський у день пам'яті жертв Волинської трагедії 12 липня 2022 року вніс до Верховної Ради законопроєкт про правові й соціальні гарантії для громадян Польщі в Україні. Влітку 2022 року його ухвалила Рада, восени закон набув чинності.