За його словами, питання надання згоди на ексгумацію жертв Волинської трагедії з боку української влади вирішують надто повільно, але першу згоду Польща вже дістала.
"Ми відчуваємо величезне невдоволення, коли йдеться про можливість пошуку. Але я вірю, тому що, окрім згоди, яку надали, є низка заявок, поданих щодо інших місць, де ми знаємо, що поховані жертви. І я вірю, що ці подальші погодження й подальші пошуки почнуться", – сказав політик.
З 2017 року в Україні діє заборона на ексгумацію й пошуки решток польських жертв, що стало відповіддю на знесення пам'ятника УПА у Грушовичах на Підкарпатті.
У 2019 році президент України Володимир Зеленський пообіцяв скасувати введену заборону, й у 2019 році перші пошукові роботи відбувалися у Львові. Українська сторона надання наступних дозволів зумовила відновленням пошкодженої в січні 2020 року могили вояків УПА на горі Монастир, неподалік кордону з Україною. Знищену надмогильну плиту тоді відновили, але без списку імен воїнів УПА, які загинули в боях з радянським НКВС.
Контекст
Збройні конфлікти між поляками й українцями почалися під час Другої світової війни й тривали до 1947 року. Історики, особливо польські, окремо виділяють 1943 рік і події на Волині, відомі як Волинська різанина (Волинська трагедія). В інші роки вони відбувалися на Холмщині й у Закерзонні. Точна кількість загиблих у цих конфліктах досі невідома, але жертв нараховують десятки тисяч. Більшість загиблих були поляками.
Події на Волині в Україні й Польщі оцінюють по-різному.
22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також встановив 11 липня Національний день пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. 8 вересня Верховна Рада ухвалила заяву, в якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.
У 2019 році президент Польщі Анджей Дуда заявляв, що події 1940-х років на Волині були "не війною між Польщею й Україною, а просто етнічною чисткою, просто йшлося про те, щоб поляків із цих територій видалити".
Після початку повномасштабного вторгнення країни-агресора Росії в Україну Дуда й Зеленський говорили про те, що в історії відносин двох країн розпочався новий етап й "історичні питання здаються дрібними".
Зеленський у день пам'яті жертв Волинської трагедії 12 липня 2022 року вніс до Верховної Ради законопроєкт про правові й соціальні гарантії для громадян Польщі в Україні. Влітку 2022 року його ухвалила Рада, восени закон набув чинності.
-3 Київ
