"Ми – реалісти". Джемілєв відповів на запитання про ймовірність появи кримськотатарської держави

Політика

Кримських татар недостатньо для появи у Криму кримськотатарської держави. Таку думку лідер кримськотатарського народу, нардеп від "Європейської солідарності" Мустафа Джемілєв висловив в опублікованому 18 червня YouTube-інтерв'ю колезі по фракції в Раді Олексієві Гончаренку.

"Напевно, у світі немає народу, який би не хотів своєї держави, але ми – реалісти. За тієї демографічної ситуації (а всі кримські татари, [...] якщо повернемося, становитимемо всього лише чверть населення півострова) [...] незалежність – тільки на шкоду нам. Навіть якби нам запропонували: "Ось вам незалежна кримськотатарська держава, ось із таким складом", ми б вирішили, що це провокація проти нас", – сказав Джемілєв.

Він зазначив, що кримські татари підтримували тісне співробітництво з національно-демократичними силами України, передусім – із Народним рухом, і сам його лідер, В'ячеслав Чорновіл, був його другом.

Лідер кримськотатарського народу розповів, що Чорноволу говорили про ймовірність того, що кримські татари "зміцніють" і "захочуть відірватися від України".

"Була така класична відповідь В'ячеслава (це мені потім передавали, сам, правда, він не говорив мені): "Нехай краще дружнє нам Кримське ханство, ніж російська колонія", – пояснив Джемілєв.

Контекст

Кримські татари – корінний народ на півострові.
11 травня 1944 року глава СРСР Йосип Сталін підписав постанову про виселення всіх кримських татар із території Криму. Обґрунтування депортації було підготовлено в окремій доповідній записці наркому внутрішніх справ СРСР Лаврентію Берії. Більшість кримських татар було виселено до Узбекистану. Повертатися до Криму вони почали після 1990 року.
У листопаді 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію кримських татар геноцидом і встановила 18 травня Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У 2017 році Всесвітній конгрес кримських татар надіслав звернення урядам різних країн із закликом визнати депортацію геноцидом.
Росія окупувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до Російської Федерації не визнають Україна й більшість країн світу.
Після окупації Криму, за даними правозахисників, ситуація з правами людини на півострові значно погіршилася.
Під різними приводами, зокрема боротьби з екстремізмом, окупаційна влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар, заявляли правозахисники з Human Rights Watch. У квітні 2016 року міністерство юстиції РФ занесло Меджліс кримськотатарського народу до переліку заборонених організацій.
Українська омбудсменка Людмила Денісова 18 травня повідомила, що 93 кримських татар РФ переслідує через політичні мотиви. З них 78 відбувають незаконне покарання на території РФ, а 15 – перебувають під адміністративним наглядом у Криму.