+12 Київ
Замість формування чіткої та прозорої системи держконтролю в будівництві Міністерство розвитку громад і територій формує жорстку лобістську схему, пише у блозі на сайті "Коментарии" економічний експерт Фонду суспільної безпеки Юрій Гаврилечко.
Так він прокоментував пропозиції Мінрегіону щодо вдосконалення архітектурно-будівельного контролю, які презентували на круглому столі, організованому Конфедерацією будівельників України.
За інформацією експерта, 18 січня Мінрегіон на чолі з Олексієм Чернишовим спільно з Конфедерацією будівельників України Льва Парцхаладзе провели черговий круглий стіл, на якому заступник Чернишова Василь Лозинський презентував проєкт нової, третьої за рахунком, постанови Кабміну, покликаної "вдосконалити архітектурно-будівельний контроль" і внормувати нормативні акти Кабміну відповідно до чинного законодавства.
"За цими красивими картинками ховається дуже просте за суттю завдання: продовжити період безладу і невизначеності в містобудівній сфері ще як мінімум на рік. Тому що Мінрегіон мав із березня до грудня 2020 року завершити всі роботи щодо розроблення та затвердження нормативно-правових актів, які забезпечують реформування галузі. Однак тепер цей процес розтягнеться до кінця поточного 2021 року", – зазначив Гаврилечко.
За його словами, у винесеному на громадське обговорення документі пропонують внести зміни в нормативні документи, що регламентують перевірки на об'єктах будівництва, і дозволити планові перевірки на підставі підсистеми управління ризиками тобто комп'ютерної програми, яка буде визначати типи проведення перевірок залежно від присвоєного рівня ризику.
"Незрозуміло, щоправда, за якими критеріями програма буде класифікувати ризики і хто буде відповідати за підсумки перевірки. Ну не комп'ютер же!" – зазначив експерт.
За його словами, Мінрегіон хоче "запровадити систему так званих "чек-листів", тобто документа із переліком можливих порушень, на підставі якого будуть перевірятися об'єкти будівництва. Але... в "чек-листи" внесено досить обмежену кількість порушень, а вийти за межі затвердженого переліку той, хто перевіряє, не зможе. Тобто він буде змушений їх "не бачити".
Гаврилечко зазначив, що Мінрегіон пропонує визначити перелік підстав для позапланових перевірок.
"Ось і все б нічого, але у проєкті постанови цей самий перелік підстав не включає в себе, наприклад, таких, як: "перевірка визначення самовільного будівництва" або "необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт". Окрім того, ініціаторами перевірки мають виступити... фізичні або юридичні особи, без "обґрунтованих звернень" яких такої перевірки не проводять. По-перше, це серйозно звужує можливості органів контролю. По-друге, формує море можливостей для корупції. Ось як зараз бачу цілий сонм активістів, які шантажують забудовників погрозою "обґрунтованих звернень", якщо їм не заплатять за мовчання", – зазначив експерт.
Він повідомив, що запропоновані інновації присутні на круглому столі нардепи та експерти зустріли в багнети.
"Основні претензії можна розподілити за такими групами:
- інновації Мінрегіону та КМУ аж ніяк не знижують рівня корупції у містобудівній галузі, а навпаки, надають для неї нові можливості;
- недобросовісні забудовники дістають явну конкурентну перевагу завдяки тому, що в органів контролю відбирають повноваження щодо боротьби з незаконними будівництвами;
- окремі положення проєкту постанови не відповідають чинному закону про регулювання містобудівної діяльності, а отже, створюють нові неузгодженості і протиріччя, що сприяє лише хаотизації процесів у містобудуванні", – підкреслив Гаврилечко.
Експерт додав, що претензії до проєкту документа висловили навіть у СБУ.
"Тож по суті реформа містобудівної галузі завдяки діям Мінрегіону пішла догори дриґом і стала черговим прикладом того, як гарна ідея перетворюється на свою повну протилежність. У цьому випадку замість формування досить чіткої і прозорої системи держконтролю у будівництві формується жорстко лобістська схема за повної підтримки профільного міністерства", – підсумував Юрій Гаврилечко.
Головна функція ДАБІ – державний контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, проєктної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил. Президент України Володимир Зеленський називав ДАБІ одним із найбільш корумпованих органів та обіцяв, що її ліквідують.
13 березня 2020 року уряд ухвалив постанову №218, згідно з якою ДАБІ має бути ліквідовано, а замість неї мають з'явитися три нові органи: Державна інспекція містобудування, Державне агентство з технічного регулювання в містобудуванні та Державна сервісна служба містобудування.
12 листопада Чернишов заявив, що бере на себе відповідальність за реформу ДАБІ, повідомляла пресслужба міністерства. Портал RegioNews писав, що від того часу питання запуску новостворених органів, ліквідації ДАБІ та розроблення необхідного містобудівного законопроєкту не вирішили.
