На саміті НАТО обговорюватимуть питання довгострокової безпеки України

Політика

Під час саміту НАТО у Вільнюсі обговорюватимуть довгострокові зобов'язання України в галузі безпеки. Про це заявив координатор зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки США Джон Кірбі в інтерв'ю "Голосу Америки", яке вийшло 6 липня.

"Я просто не буду випереджати наших союзників чи саміт. Я вам скажу, що довгострокові зобов'язання України у сфері безпеки обов'язково будуть темою обговорень", – сказав він.

За словами Кірбі, найважливішими акцентами є допомога Україні у війні проти Росії, а також повоєнне відновлення.

"Ми вважаємо, що найважливішим є залишатися зосередженими на боротьбі, яку вони зараз ведуть. І дивитися на післявоєнну Україну, на те, якими будуть потреби її безпеки, і які зобов'язання ми й наші союзники можемо взяти на себе, щоб допомогти їм залишатися в безпеці, тому що вони й надалі матимуть великий кордон із Росією", – заявив він.

Спікер нагадав про "політику відкритих дверей" НАТО, але також вказав на необхідність країн – претендентів на членство відповідати певним вимогам.

"Звичайно, ми віримо в політику відкритих дверей НАТО, але ми також визнаємо, що задля того, щоб стати членом НАТО, кожна країна має відповідати певним вимогам і що має бути серйозна дискусія між цією країною й Альянсом. Ми хочемо поважати цей процес", – сказав він.

На думку Кірбі, зараз не йдеться про те, щоб Україна залишилася "в сірій зоні" безпеки між НАТО й Росією, а навпаки – усі дії союзників свідчать, що вони є повністю на боці України в її справедливій боротьбі проти російської агресії.

"Думаю, важко подивитися на те, що ми робили протягом останніх 16 місяців, і сказати, що Україна – у якійсь сірій зоні. Думаю, що повідомлення, передане [президенту країни-агресора РФ Володимиру] Путіну, гучне й чітке – не тільки Сполучені Штати, не тільки Захід, а й цілий світ продовжать підтримувати Україну", – наголосив координатор.

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Курс на вступ в Альянс зафіксовано в Конституції України.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує вступ України в НАТО.
30 вересня 2022 року – після того, як президент країни-агресора РФ Володимир Путін оголосив про анексію окупованої території України, – Україна подала заявку в НАТО за пришвидшеною процедурою.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг 30 листопада заявив, що попередньою умовою для початку переговорів про членство України в НАТО має стати її перемога й у цьому Україні допомагають члени Альянсу.
1 червня 2023 року на полях саміту Європейської політичної спільноти в Молдові Зеленський наголосив на необхідності визначення країнами – членами Альянсу чіткого алгоритму руху України до вступу в НАТО. "Конкретні рішення щодо подальшого руху України до членства і щодо безпеки нашої країни на період до вступу в Альянс – це те, що дасть нам змогу вважати Вільнюський саміт успішним", – сказав президент.
Майбутній вступ України в НАТО підтримує 22 країни із 31, яка входить у блок, повідомили в Офісі президента України 6 липня.