"Протягом останніх п'яти-шести років діяльність таких спецагентів стала прозорою для контррозвідок, навіть для журналістів. Тому вони переходять на нову форму роботи – через непрофесіоналів, часто використовують місцевих", – сказав він.
Розслідувач навів приклад із російським активістом Максимом Мироновим, на якого в Аргентині намагався скоїти замах "найнятий польський злочинець".
"Зараз бачитимемо менше російських шпигунів і більше білоруських, польських, молдовських, болгарських та українських, до речі, посередників. На жаль, є випадки, коли українці з підконтрольної Росії території, під тиском, погоджуються виступати агентами ГРУ в європейських країнах", – наголосив Грозєв.
За його словами, із початком війни в Україні на Заході змінилася кількість російських шпигунів.
"Ми помітили спад їхньої активності в Європі й перехід на віддалену роботу. Наприклад, частину спецоперацій Росії курують агенти ГРУ із Криму, тому що в них є завдання і щодо російсько-української війни, і щодо дестабілізації в Європі. Але протягом останнього року активність почала зростати, коли вони зрозуміли, що важливо якнайшвидше зробити так, щоб жителі країн Європи думали про безпеку, про внутрішні проблеми й менше про те, що відбувається на глобальній сцені", – пояснив Грозєв.